TextBook III
Зоя, сiм’я Зоїна. Зоя дивиться перелякано. У неї чоловiка нема (був), у неї солдатський пайок i мiльйон (п’ять коп. зол. валютою) жаловання на мiсяць.
Зоя дивиться перелякано: єсть вулиця, єсть вiтрина напроти. Колись у вiтринi було порожньо, а потiм появились дамськi капелюшки, i Зоя трiшки забула Маркса.
Хая сказала:
– Бачиш, i живеш, дурочка. А то б жила в конурцi. Що значить протеже? Це менi дякуй.
Зоя дякувати не знає, а мати каже, що хлiба нема на сьогоднi i (о жах!) не варили кулiшу в ескадронi: Зоя працює в ескадронi.
I сказала Хая:
– Ну, слава Богу, скоро вже поїду в Ялту. А потiм додала з докукою:
– Тiльки нудно з ним. Ах, як нудно. Я вже i так, i сяк, але не можна покинути… Ну, як я буду жити без совнаркомки?
Це про Карла Iвановича…
А на покрiвлi латають покрiвлю. З’їли лiта покрiвлю, бо йдуть лiта, не вертаютьси.
А на краєвидi акварелi силуети церков, силуети будiвель, димарiв…
Iще маленька справка:
Хая їде з Карлом Iвановичем у Ялту через пiвтижня, а Яблучкiна з Райським на Кавказ за два днi.
Хая пiшла в свою кiмнату й стала напроти трюмо. Подивилась на себе.
На покрiвлi латали покрiвлю: стук! стук! З’їли лiта покрiвлю…
…Пахло розтопленим салом…
Хая дивиться в трюмо й чує: Яблучкiна знову вистукує закаблучками. Тодi Хая знову пiшла до Зої й сказала з обуренням!
– Це ж хамка!
Це про Яблучкiну. I розповiла:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сині етюди » автора Хвильовий Микола на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „СВИНЯ“ на сторінці 8. Приємного читання.