Розділ «СВИНЯ»

Хая обняла Зою:

– Що менi робити, скажи, що менi робити… Пропала Ялта!.. Що я буду робити без совнаркомки?

Але коли Карло Iванович стих, Хая заговорила з сумом:

– Вiн, їй-богу, скоро вмре. Вiн неврастенiк. Я вже спокiйно чекаю на його смерть… Тiльки що менi робити? Пропала Ялта!..

I плачем заплакала… В саду стихло: публiка розiйшлась. За вiкном жеврiли зорi. Зоя вийшла з Хаїної кiмнати й пiшла до себе. Карло Iванович, блiдий, схвильований, сидiв край вiкна.

– Канець! Тафольно! Я фам, Зоя, правду скажу: iзтєфалась ана два хота, а тепер канець. Тафольно.

I пiдвiвся:

– До сфiтання! Пойду к сiпє. Тафольно!.. Мi сєфернi людi долько терпiм, но – тафольно!..

I рiшуче пiшов до себе на другий поверх.

Так було 29. 30 Прiся прийшла убирати i вже не гадала на пальцях.

Пробiг (конфектно, карамельне) Пєтушков.

А 30 увечерi кур’єрським потягом Карло Iванович з Хаєю їхали в Ялту. Карло Iванович говорив:

– Шьо, дєтошька?

Хая дивилась убiк…

А про свиню я так нiчого й не сказав. I не скажу. Свиня для того: «пiдложити свиню», не сказати про свиню – це прийом.