II
Далеко на пiвднi замислилось море. Далеко далека Ялта – порт. Морськi купання, i море пахне, i виноград пахне, а грона з винограду на взгiр’ях. Виноград в листях, i тiльки зрiдка соковито на сонцi блищить.
Так блищить: морська хвиля мчалась, й вдарило її з нальоту промiння.
…Тут Лiвадiя, Орiянда, Алупка, тут у старовину генуйська оселя з далекої Iталiї… Пахне тютюном, дурманить тютюном…
Тут нащадки лихої татарви, тепер: «шурум-бурум» – спокiйнi, задумливi татари… I гори: Яйла, Чатирдаг, Карабах…
Вiдпустки дають у травнi, в червнi i коли вже стиглий виноград.
Хая чекала на свiжий виноград i була ввiчлива до Карла Iвановича, рiдко тривожила його з «генералом».
А виноград «скоро поспiє»…
…Ранок, ще рано: пiв на одинадцяту. Вiкна на захiд, сонце на сходi. Сонце зiйшло, але не видно: на тiм боцi.
…Нарештi прокидаються, прокинулись. Нарештi – стук: це шофер.
До Зої увiйшов шофер. Каже:
– Дозвольте посидiти. Ще не пiдвiвся… совбарин.
Це про Райського – за ним приїхав.
…Минуло ще пiвгодини. Не прокинувся. Шофер хвилюється:
– Мабуть, пiду… постукаю.
Iде й каже незадоволено.
– Атвєтствєнной… гiпо-по-по-там.
…Єсть воли волов’яча шия – Райський. Шофер не заїкається; гiпопотам не скаже, скаже зайве «по»; гiпо-по-по-там.
Нарештi прокинувся, умився. Поїхали.
Тодi до Хаї постукав Карло Iванович:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сині етюди » автора Хвильовий Микола на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „СВИНЯ“ на сторінці 4. Приємного читання.