Розділ «СВИНЯ»

Хая:

– Да, да!.. Будь ласка, скорiш, а то до нас, мабуть, приїде народний комiсар.

(Народний комiсар пiдкреслюється).

Яблучкiна зневажливо подивилась на Хаю. Її очi кажуть: – Народний комiсар?.. Гм.. Не вiриться.

А потiм дверi: хлоп! хлоп!

За дверима уборщиця: чи сюди, чи туди? Вона непрактична дiвчина. Але вона розумiє. Вона згадала село, вигiн, дiвчат i крем’яшки. Згадала – пiшла на кухню. Заплющила очi, розставила руки й покрутила в повiтрi пальцями: коли зiйдуться, тодi спершу до Хаї прибирати, коли нi – спершу до Яблучкiної прибирати. Не зiйшлись, треба в Яблучкiної, але вона з тривогою думає, що й народний комiсар – це не абищо. Убирала в Яблучкiної, а Хая демонстративно закаблучками вистукувала.

Потiм уборщиця прийшла до Хаї, а Хая на кроватi розкинулась.

– Ах, Боже мiй! Чого ви так довго? Я ж просила вас скорiше, бо до нас, мабуть, приїде народний комiсар.

А потiм закричала глухо:

– Ох! Ох!

Уборщиця:

– Що з вами, баришня?

Тодi Хая сказала з тугою:

– Ах, яка ви дура… простiть мене, Прiсю. Невже ви не розумiє – те, що в мене хвороба матки?

…Маленька справка: Карло Iванович приходив до Зої й казав:

– Ах Зою! Вi такой корошiй товаришь. Нiфшелi Хая мiня не люпiт? А я не маху, мi, сєвєрнi людi надолько люпiм…

Зоя:

– Я, Карло Iванович, не знаю…

I до матерi:

– Мамо, вгомонiть Соню, чого вона розкричалась? Поколишiть…