Розділ «Додатки»

Механік. До Першої світової війни — активний діяч Львівської повітової "Січі" і товариства "Українські січові стрільці" уЛьвові. В Легіоні УСС від 1914 року.

Поранений у боях на горі ЛНеоні у вересні 1916 року.

КОВАЛЬЧУК Володимир. Кошовий Косівського коша Січових стрільців (з 2.08.1914).

КОНИК Лев. Хорунжий УСС.

КОНИК Н. Булавний сотні УСС. Напевно, йдеться про Коника Николу (Миколу) — кіннотника-одчайдуха формації R Камінського, інструктора Вишколу УСС (літо 1917).

КОССАК Іриць Йосипович (7.03.1882, м. Дрогобич, нині Львівської обл. — 3.03.1939, Москва, СССР). Військовий і громадський діяч, учитель; командир 2-го куреня УСС, командант Легіону УСС (01. - 03.1915), 1-го полку УСС (22.08.1915 -15.03.1916), заступник командира, командант Вишколу УСС (1917, 1918), командувач українських військ у Львові (11.1918), командир III корпусу УГА, начальник її запільних частин (1918, 1919); військові звання — старшина запасу австрійського війська, отаман УСС, полковник УГА.

Організатор товариства "Украінські січові стрільці" на Дрогобиччині. В Легіоні УСС із серпня 1914 року. На початку 1920-х pp. — у таборі для інтернованих у м. Ліберці в Чехо-Словаччині, згодом — в Австрії та на Закарпатті. В 1924 р. переїхав в УССР Викладав українознавство у школі червоних старшин у Харкові.

1931 року арештований. Страчений.

КРАВС (КРАВЗ, КРАУС) О. (? —?). Лейтенант австро-угорської армії (четар УСС). У Легіоні від 1914 року. Потрапив у полон у бою під Лісовичами на Болехівщині 29 травня 1915 року.

КРЕНЖАЛІВСЬКИЙ (КРЕНЖАЛОВСЬКИЙ)Дмитро(1891–1946, Бельгія). Військовий діяч, видавець; командант Легіону УСС (07 —

08.1917), книготоргівець, видавець часописів "Будяк" і "Кіно"; військові звання — поручник УСС, старшина УГА.

Відряджений до УСС із 35-го полку крайової оборони австро-угорської армії. Активний учасник українсько-польської війни 1918–1919 pp. 1 листопада 1918 р. Начальна команда доручила Дмитрові Кренжаловському виїхати до Києва і просити Гетьмана України П. Скоропадського допомогти українському галицькому війську в заснуванні власних військово-повітряних сил. Спогади Д. Кренжаловського про цю поїздку були видрукувані в календарі "Український інвалід" за 1937 рік підзаголовком "Перший Летунський Полк УГА". Прибувши до Києва, Кренжаловський відвідав Миколу Садовського, якому й розповів про причину свого приїзду. Невдовзі Садовський організував Кренжаловському зустріч з міністром закордонних справ Дмитром Дорошенком, який влаштував аудієнцію у гетьмана. Павло Скоропадський пообіцяв зробити все, що буде в його силах, зазначивши, що "це загальноукраїнська справа". Відтак осередком зародження збройно-повітряних сил Галицької армії на прохання Кренжаловського і з волі гетьмана стало подільське село Шатава, що поблизу Кам'янця-Подільського. За кілька днів по розмові з гетьманом до Кренжаловського прибув полковник Борис Губер і повідомив, що П. Скоропадський наказав йому очолити летунську сотню, яка розташовувалась в Одесі. Саме ця сотня стане першою допомогою війську ЗУНР у створенні військово-повітряних сил. Гетьман наказав перебазувати летунську сотню до Шатави і там очікувати подальших наказів зі Львова.

КУПЧИНСЬКИЙ Роман (1894, с. Розгадів Зборівського пов., нині Годівської сільради Зборівського р-ну Тернопільської обл. — 10.06.1976, м. Осінг під Нью-Йорком, США). Військовий і громадський діяч, письменник; командир чети, сотні УСС, член Пресової кватири УСС (1915–1917), голова "Товариства письменників і журналістів" (Львів); військове звання — поручник УГА.

Випускник гімназії в Перемишлі, студент Львівської духовної семінарії. В УСС із 1914 р., на фронті в Карпатах перебував у сотні Василя Дідушка. Автор текстів і мелодій багатьох стрілецьких пісень, статей і репортажів із життя УСС. Брав активну участь в українсько-польській війні 1918–1919 pp.

Перебував у польському таборі для інтернованих, після повернення з якого 1921 року вступив на факультет філософії Віденського університету, згодом навчався у Львівському університеті.

Працював у редакції газети "Діло", в літературно-мистецькому альманасі "Митуса". Автор поезій, драм, поеми "Великий День", тритомної повісті "Заметіль".

1940 року емігрував за кордон. У Вінніпезі побачили світ його "Мисливські оповідання" (1964), а в Нью-Йорку — сатирична поема "Скоропад" (1965).

КУТЕРЛАШ (? —?). Кулеметник 1 — ї сотні УСС. У Легіоні від 1914 року.

ЛЕВИЦЬКИЙ Омелян (31.07.1875, село Вербіж Коломийського пов., нині Коломийського p-ну Івано-Франківської обл. — 23.03.1917, село Кирлібаба Сучавського пов., Румунія). Військовий і політичний діяч, адвокат; член Народного комітету Української національно-демократичної партії, командир чети (1914) та сотні УСС (17.04.1915–1916), командант Гуцульської сотні (12.1916 — 23.03.1917); військове звання — поручник австро-угорської армії.

У 1907–1912 pp. працював адвокатом у Турці, з 1912 р. — у Долині. У серпні 1914 р. організував 250 добровольців і з ними вступив до Легіону УСС. Був комендантом "двадцятки". Відзначився як один із кращих провідників стеж у Карпатах та в боях над Стрипою і Серетом у вересні 1915 року. Загинув через нещасний випадок. Похований у Кирлібабі.