Розділ «Додатки»

Гуцули у Визвольній боротьбі

ГОЛИНСЬКИЙ Гриць Васильович (19.03.1895, с. Березів Вижній Печеніжинського пов., нині Косівського p-ну Івано-Франківської обл. — червень 1941, Станіслав, нині Івано-Франківськ). Військовий діяч; старшина Гуцульської сотні УСС (1917), командир Гуцульського куреня УГА (1918–1919); військові звання — четар УСС (1916), поручник УГА.

Двоюрідний дід сотенного УПА Мирослава Симчича-"Кривоноса". Походив із старовинного боярського роду. Голинські належали до шляхетського роду, що мав свій герб і прапор, які зберігалися у церкві Березова Вижнього (1945 року церква згоріла, і в її полум'ї пропали клейноди роду Голинських). Закінчив коломийську гімназію (1915) та старшинську школу. Учасник українсько-польської війни 1918–1919 pp. Після поразки емігрував у Чехо-Словач-чину, навчався на філософському та лісотехнічному факультетах Карлового університету (Прага). З поверненням додому зазнав переслідувань польської влади. У 1930-х pp. карався у Березі Картузькій. Під час становлення Карпатської України та Карпатської Січі переводив українських націоналістів із Галичини на Закарпаття через полонину Матейка. В 1939–1941 pp. очолював лісопункту Микуличині. Арештований 18 березня 1941 року. Розстріляний більшовиками у станіславській в'язниці. 1990 року перепохований у м. Делятині. В жовтні 2002 р. на могилі встановлено пам'ятну мармурову плиту.

ГРИГОРЦІВ Степан (1886 — 194?). Військовий і громадський діяч; кошовий Косівського коша Січових стрільців (06. — 2.08.1914). Технік-будівельник, землемір. 1928 року із дружиною Марією заснував у Косові сиротинець. Загинув в Освенцімі.

ГРИНЕВИЧ. Можливо, йдеться про Р. Гриневича, який у 1916–1917 роках організовував українське шкільництво на Волині, а можливо, про стрільця Ярослава Гриневича, учасника стрілецького аматорського театру.

ГРУШЕВСЬКИЙ. Курінний 19-го пішого стрілецького полку 131-ї бригади 5-ї дивізії 25-го корпусу австро-угорської армії. До складу його куреня входила Гуцульська сотня (літо 1917 року).

ГУТКОВСЬКИЙ (ГУТКОВСЬКИЙ) Клим (18.08.1881, Тернопіль — 29.05.1915, Будапешт). Військовий, громадський та спортивний діяч, журналіст, інженер, редактор часопису "Праця" (м. Куритиба, Бразилія, 01.1910–1911), командант Бориславської сотні УСС, командант Кадри УСС (1914), командант Гуцульської сотні (1915); військове звання — сотник УСС.

Реальну школу закінчив у Тернополі (1901). Випускник Львівської політехніки. Організатор "Сокола", популяризатор велосипедного спорту. Відкрив сталактитову печеру "Кришталева" у с. Кривче (нині Борщівський р-н Тернопільської обл.) і докладно описав її в газеті "Діло" під псевдонімом Карпо Музика (1908). Емігрузавши до Бразилії, ініціював разом з монахом Р Криницьким створення центральної організації українців Бразилії, яка мала керувати всіма ділянками суспільно-громадського життя. Повернувшись в Україну, організував товариство "Українські січові стрільці" в м. Бориславі (1913). Підчас Шевченківського здвигу у Львові 28 червня 1914 р. стрілецькі відділи зі Львова, Борислава та Яворова під проводом Гутковського виконали військові бойові вправи. В УСС із 9 серпня 1914 року. Співавтор першої стрілецької пісні ("Гей ви, хлопці молодії"), складеної по дорозі зі Стрия до Страбичева. Організатор і перший командир Гуцульської сотні УСС. Помер у лічниці.

ГАВАЛКО Едвард(1896, м. Величка, оч., Мало-польського воєводства, Польща —?).

Військовий діяч; вістун, командир 1 — го рою 1 — ї чоти 1 — ї сотні УСС; військове звання — підхорунжий австро-угорської армії.

Навчався на філософському факультеті.

ГОРУК Сень (Семен) (13.09.1873, м. Снятин, нині Івано-Франківської обл. — 07.1920, о. Соловки, РСФСР). Військовий і громадський діяч, журналіст; редактор часопису "Руслан" (із 1905), член Головної управи товариства "Сокіл-Батько", командант "Сокільських стрільців", член проводів "Січі" та "Просвіти", Бойової управи (08.1914), курінний отаман товариства "УСС" (Львів, 1913, 1914); командир сотні, куреня УСС, начальник штабу Української генеральної команди (листопад 1918), перший начальник штабу Галицької армії (кін. 1918), командир бригади УГА; військові звання — старшина австро-угорської армії, отаман УСС.

Закінчив гімназію в Коломиї (1895), філософський факультет Львівського університету (1903) та старшинську школу. До війни був активним членом "Молодої України" та Християнсько-суспільної партії. Брав участь у всіх походах і боях УСС, зокрема відзначився під Семиківцями і на горі Лисоні. Нагороджений Військовим хрестом заслуги 3-го класу. У бою під Потуторами 30 вересня 1916 р. поранений, потрапив до російського полону. 1917 року звільнився. Брав участь у боях проти поляків, більшовиків і денікінців. У лютому 1920 р. перейшов разом з частинами УГА на бік Красної армії. 14 квітня 1920 р. арештований ЧК. Вивезений до табору в Кожухів, що під Москвою, звідти в червні переведений у табір особливого призначення на Соловецьких островах, де й був страчений.

ДАЛЕКУРАК(? — літо 1915, с. Маркова, нині Монастириського р-ну Тернопільської області). Вістун УСС. Загинув від московської кулі.

ДУДИНСЬКИЙ Роман (18.03.1880, с. Луб'янки Збаразького пов. — 14.07.1920, м. Кожухів, РСФСР). Військовий діяч, інженер; командир 1-ї сотні, 1-го куреня УСС (1914–1917), командант Коша УСС (1919, 1920), командир II (Коломийської) бригади УГА (1919); військові звання — поручник австро-угорської армії (сотник УСС), майор УГА.

Закінчив німецьку гімназію (1898) і Львівську політехніку (1906). Працював інженером у Боснії (1907–1908), потім у Міністерстві публічних робіт у Відні. В УСС від вересня 1914 року, приділений як старшина австрійської армії. У 1914–1916 pp. сотня Дудинського відзначилася підчас боїв у районі Стрия, с. Синьовидного і гори Маківки у Карпатах та над р. Стрипою. Поранений у бою на горі Лисоні (03.09.1916).

Потрапив у більшовицький полон у Києві. Загинув у концтаборі під Москвою.

ЕРЛЕ Альфонс (EHRLE Alfons) (1888 —?). Військовий діяч, комадир Гуцульської сотні УСС (10–12.1916), начальник штабу Начальної команди УГА (кін. 1918), 1-й квартирмейстер УГА, начальник штабу І корпусу УГА; військові звання — Генерального штабу майор австро-угорської армії, отаман (майор) УГА.

Німець. У листопаді 1918 р. перейшов на службу в УГА. Разом з Михайлом Омеляновичем-Павленком та Євгеном Мишківським творив Галицьку армію. Член делегації УГА на переговорах з Добровольчою армією у Жмеринці (листопад 1919). В лютому — квітні 1920 р. змушений служити в ЧУГА. Наприкінці квітня разом з Ю. Головінським і О. Луцьким став ініціатором переходу ЧУГА на бік Армії УНР. Восени 1920 р. разом з іншими старшинами УГА інтернований у польському таборі в Тухолі (неподалік Данціга), звідки втік. Жив у Австрії.

ЗАКЛИНСЬКИЙ Богдан Романович (09.08.1886, Станіслав, нині Івано-Франківськ — 12.04.1946, м. Львів). Військовий і освітній діяч, публіцист, фольклорист, літературознавець, педагог; співробітник комісаріату УСС при губернському старостві в Кам'янці-Подільському (з 07.1918); військове звання — підхорунжий УСС.

Перебуваючи з осені 1916 р. на Волині як відпоручник УСС, вчителював та причинився до видання букваря і таких видань: "Матірне Слово", "Читанка для чемних діточок", "Читанка для волинських дітей" (м. Володимир-Волинський, 1917). В УСС перебував також і рідний брат Богдана — Ростислав (1887–1974). Разом із ним був одним із співавторів "Антольогії стрілецької творчости" (1918). Вчителював у Велико-бичківській та Ясінянській громадських школах на Закарпатті (з 20.08.1925). Засновник Пласту в Бичкові (14.10.1923) та Ясені (10.9.1925). Депортований із Закарпаття чехословацькою владою (1927). Автор популярних краєзнавчих видань ("Опис рідного краю", "Мала географія України"), шкільних підручників, праць і статей з педагогіки ("Історія українського виховання", "Методика усного і письменного стилю для всіх шкіл" й ін.). Іменем братів Заклинських названо вулицю у Львові.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гуцули у Визвольній боротьбі» автора Горбовий М.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Додатки“ на сторінці 29. Приємного читання.

Зміст

  • Р. Коваль. Як народилася ця книга

  • П. Арсенич. Гуцули Косівщини у Визвольній боротьбі

  • Від редактора

  • Від упорядників

  • М. Горбовий. Гуцульщина у Визвольних змаганнях

  • М. Горбовий. Записки січового стрільця

  • М. Нижанковський. Пам’яті сотника УСС Клима Ґутковського

  • М. Горбовий. Стежа на Побук

  • М. Горбовий. Під Стриєм. Перший бій У.С.С. сотні [Романа] Дудинського[3]

  • М. Горбовий. Стежа на Флісенталь[5]

  • М. Горбовий. Стрілець Кутерлаш утікає з полону

  • М. Горбовий. Олена Степанівна як командант сотні

  • М. Горбовий. Українські січові стрільці на лещатах

  • М. Горбовий. Лещатарство в часі війни

  • М. Горбовий. Гуцульська сотня У.С.С

  • М. Горбовий. Як згинув сотник У.С.С. Омелян Левицький

  • М. Горбовий. Стрілець Андріяс[12] рятує сотню

  • М. Горбовий. Записки Гуцульської сотні 1-го полку Українських січових стрільців з pp. 1916 — 1917

  • М. Горбовий. Армійський вишкіл 1917 року

  • М. Горбовий. Гуцульська сотня У.С.С. здобуває перехід через Збруч

  • М. Горбовий. Санітар-стрілець Кіяшук[13] рятує ранених

  • М. Горбовий. Мій записник від 1917 року

  • М. Горбовий. Від'їзд У.С.С. на Велику Україну 1918 року

  • М. Горбовий. Один спомин

  • М. Горбовий. Встановлення української влади

  • М. Горбовий. Різдвяні свята у війську

  • М. Горбовий. Великодні свята у pp. 1915— 1918

  • М. Горбовий. Польська карна експедиція на Гуцульщині в 1920 р

  • М. Горбовий. Рік 1920-й (Уривки зі споминів)

  • М. Горбовий. Пласт у Косові на Гуцульщині

  • Лист М. Горбового до пластунів із коломийської в'язниці. 8 (9) березня 1924 р

  • М. Горбовий. Невже тільки випадки?

  • М. Горбовий. Про п'єси зі стрілецького життя

  • М. Горбовий. Переглядаючи альбом "У.С.С."

  • М. Горбовий. Під осуд громадянства

  • М. Горбовий. З листів до редакції ["Літопису Червоної Калини"]

  • М. Горбовий. Початки домашнього промислу на Гуцульщині

  • Додатки
  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи