Розділ «Лист М. Горбового до пластунів із коломийської в'язниці. 8 (9) березня 1924 р»

Любі й Дорогенькі мені Сестрички і Братчики!

Як може пригадуєте собі з науки, славний учений астроном Коперник зробив людству велику прислугу, бо доказав, що земля обертається кругом сонця, а не сонце кругом землі. За це його дуже ненавиділи, карали, переслідували, але він на все відповідав: "Кажіть і робіть що хочете, але земля таки крутиться". Він вдоволявся тільки тим, що дав людям хосен, про який все ж таки колись переконаються вороги.

Тож, Дорогенькі мої, чи не скажемо ми на всякі переслідування словами Коперника: "А все ж таки Пласт існує і буде існувати; хоч не на зверх, так у душах — тимчасом; але таки існуватиме!" Я вірю, що правдиві Пластунка і Пластун так само скажуть, як і я! Бо ж наша праця чиста, нікому не шкідлива. Ще ніхто з нашої праці не поніс шкоди і не понесе. Ми хочемо тільки світла для нашої душі, хочемо просвіти, хочемо власною працею виробитися на правдивих людей, потягнути за собою інших та єднатися у світовому вселюдському братерстві. Ми хочемо навчитися працювати власними силами, щоб не бути тягарем для других. І все, що ми хочемо, не е нічо нове, тільки те, що другим е дозволено. Чому маємо бути гірші від других — чи ж ми не люде?

Так, Дорогенькі, є такі людці, що хотять, щоб ми не були людьми, а темною, безпросвітною масою. Це не раз і в очі говорять; і то ті, які перед світом хваляться, що просвічують людей. І за це, щоб залишити цю просвітну працю, обіцяють чоловікові волю… Та чи я маю зрікатися всього найдорожчого за те тільки, що "комусь" [цього хочеться], наперекір усім противникам Пласту докажемо, що Пласт не такий лихий, як комусь здається. І будьмо певні, що прийде той час, коли наші противники переконаються о цім. А тоді й перестануть переслідувати і для нас настануть кращі часи! Тільки треба витримати.

Тож, хто киринить у Вас, із тим довго не панькатися. Провірити совісно провини і поступити після доконів і більшости голосів; так, щоб як прийду, дістав я тільки чистий звід самих добрих і дійсних Пластунок і Пластунів, які були б варті зватися цим назвиськом.

Зачнемо тепер о много цікавішу працю, до якої треба великої карности. Булисьте в Кутах і бачилисьте, яке погане вражіння робить на других лихе поведения. Уважайте, щоб усі були готові на прийняття гостей літом. Провіряйте кождий свій крок, кожде діло, щодня перед спанням питайте себе: що сьогодні зроблено, а що завтра треба зробити, а що на будуче. У першій мірі пригадую Вам і напоминаю: поводіться зі своїми родичами якнайкраще, задоволюйте їх у всьому, бо до нової праці потрібна буде Вам конче їхня поміч. Вдома поясню про це. Вводіть у себе письмо т. зв. тотемове, т. є образкове, як ребуси. Сподіюсь, що на сходини до нової пластової домівки ходитимете непомітно для цікавих очей; не держатимете в домівці пис. книг і т. п., на що є лакомі ті, що забірають. Маю надію, що сон св. Стефки сповниться.

А чи пригадуєте собі, Сестрички, мій сон, як мене обступили гадюки, а велика повінь із ними розділили мене від Вас, та я рішучістю довів до того, що зійшлисьмо ми знову. Хоч сни снами, але цей таки здійснюється.

Отсим засилаю привіт новій Пластунці Насті. Може б, вона комбіновала які цікаві танці, які можна б. Щодо її діловодства в Перепілок, так це хиба може заступати котрусь. На місце уступившої най буде інша Перепілка. Настю вписувати у книгу (рубрика діловодств) Перепілок не конче, бо сподіюсь, щодо місяця здасть іспит і перейде до Зозуль. А добре вчіться голосів звірят. Тим'яківна повинна внести прохання о звільнення із Пласту, підписане матір'ю, де мають бути подані дійсні причини. Це треба їй матері вияснити, інакше буде числитися за Пластунку і діставати кари. А це їй пошкодить, коли б знова забажала зістати Пластункою.

Це нове число "Українського Пласту" коштує по 600.000 марок. Для мене оставте. Славко може одно занести до судді Левицького, який все купує. При тім най скаже, що Вістники доручаться п. судді, як я верну. За всі 20 прим. "Українського Пласту" треба вислати переказом 12 міліонів; а може, був чек, то чеком. Мабуть, усі не розпродасте, хоч марки і слід би вислати всі. Але Пласт дає собі раду у всіх обставинах, тож Ви і тут зробите всьо, щоб було добре.

Щодо писем, які посилаю до Вас, мої Дорогенькі, так я міркую, що все з кожного наберете трохи хісна, бо ж у кождім є якась рада чи т. п. Тому я і казав, щоб читати на спільних сходинах усіх гуртків або кожний гурток для себе. Коли ж є хто з довгим язиком, того на той раз не кличеться — і готово.

Повідомлю ще Вас, щодня 3 березня мав я нове переслухання. Донесено з Косова, щодня 27 сер. пня 1923 р. на горі міській я вправляв із хлопцями якісь "бойове цьвіченя". Я сказав, що це тільки брехня, бо ж, крім звичайної руханки (гімнастики), не вправляємо нічого. Судця самий дуже дивувався, що поліція займається цими справами, і казав, що вона не має права ані забороняти Пластування, ані забирати річи.

Притерпіться (хоч я знаю, що Ви не журитеся) і не задирайтесь з ніким. Про цей поступок поліції пішло вже до головної пластової управи за границю. Решту поладиться після. Їм ще розходиться о те, що на наших сходинах твориться щось зле про Польшу і т. п. Та ми маємо щось кращого робити, чим займатися сплетнями, лучше бавитися "Петре, де ти?". Навіть поліції не вина було відповідати; але це нічого; най знають, що у нас нічого злого не робиться. Все ж таки багато не говорити, а тільки відповідати на питання, як воно є добре. Довідуюся, що біля пластової домівки є "добрі" сусіди, — тож третя буква пластового поздоровлення (тобто "Обережно!". — Ред.)… Ага — питали мене ще, чи по забороні поліції Пласт дальше існував. Я сказав, що про заборону поліції ніхто в нас нічо не знає, а на забави як ходили, так і сходяться. Тільки я не все приходив.

Біля мене нічо цікавішого. Коли вийду на волю — не знати. Коли б це залежало від суду, був би давно дома. Але тут ролю грає злоба інших панів… Але всьо має свій кінець. У казні співмешканці мої змінилися. Одні вийшли, других привели. Один із нихтроха глухий, троха смішний, а часом і плаче… Проте добрий хлопець. Другий — це дуже "чесна" людина… Перше я довідуюся від нього, що в наших лісах живуть слони, дикі коні і т. п., яких гуцули лапають на шкурки… А навіть мають бути недалеко льви… А медведів то повно всюди… Багато подібних дурниць плете. Що ж, люди всілякі є.

Чи вмілості проводяться у Вас? Буде з чим уладити? А руханку, певно, вправляете стало. Десь уже всі й попідростали… То-то вже хотівбим Вас побачити. Раннє вставаннє, цілоденний рух, праця в ході — це… (нерозбірливо).

Не слабуйте, Дорогенькі, бо це не по-пластовому. Сподіваюсь, що всі мої розпорядження-вказівки є виконувані як слід. При тім додаєте і від себе нового.