Розділ «Від редактора»

Щоб зробити мемуари Михайла Горбового доступнішими для сприйняття, я вніс невеликі зміни — згідно із сучасним правописом. Тим більше що автор і сам не завади дотримувався однієї норми. Ось для прикладу низка слів, які приведено до сучасного правопису: офіцир (офіцер), они (вони), батерия (батарея), відїхуємо (від'їжджаємо), почта (пошта), сержант (сержант), богато (багато), горячка (гарячка), дуще (дужче), блище (ближче), уха (вуха), щото (щось), углухнути (оглухнути), вечер (вечір), вражінє (враження), заверуха (завірюха), за тісно (затісно) тощо. Але залишив без змін "чета", "роєвий", "боєвий", хоч і правильно писати "чота", "ройовий", "бойовий".

Окрім того, я поставив апострофи, підкорегував з коректорами пунктуацію, роз'еднав неправомірно з'єднані слова, розкрив деякі скорочення, наприклад: "брат Р." (брат Роман), "30 п. п." (30-й піхотний полк) тощо.

Якщо йшлося про формацію, наприклад Українські січові стрільці, то ми залишали тільки перше слово з великої літери — як того вимагає правопис; якщо про людей, то обидва слова подавалися з малої літери (січові стрільці).

Військові частини (сотня, курінь, кіш, полк, бригада, дивізія) та військові звання (хорунжий, сотник, підполковник, полковник, генерал тощо), як і належить, подавалися з малої літери. Оскільки Легіон УСС, Кіш УСС і Вишкіл УСС є власними назвами, то пишемо їх з великої літери. Національності та етнографічні групи (Українці, Москалі, Поляки, Німці, Гуцули, Буковинці, Мазури) Михайло Горбовий переважно писав з великої літери, хоч і не завжди. Тож довелося уніфікувати і тут.

Раджу шукати роз'яснення незнайомих слів у "Словнику, у який варто зазирати", який публікуємо в додатках. Тоді текст стане прозорішим.