Розділ «ТЕМА 8. Урахування ризику і невизначеності інвестиційних проектів»

- графічного методу (Scattergraph Method)

- методу найменших квадратів (Least Squares Method).

При застосуванні графічного методу на основі фактичних даних будується пряма, яка апроксимуючи фактичні дані, дає уявлення про залежність сумарних витрат від обсягу реалізації. Точка перетину цієї прямої з вертикальною віссю (віссю ординат) є оцінкою постійних витрат (рис. 8.3).

Рис. 8.3. Приклад застосування графічного методу оцінки загальної суми постійних витрат

Згідно методу верхньої та нижньої межі зі всіх наявних пар даних про обсяг реалізації та відповідний обсяг загальних витрат обираються для подальших обчислень дві:

- верхня межа - відповідає найбільшому значенню обсягу реалізації;

- нижня межа - відповідає найменшому обсягу реалізації.

За цими даними визначається коефіцієнт змінних витрат - відношення різниці витрат до різниці обсягів реалізації:

уя = -. (8.5)

Далі визначають сукупні змінні витрати, які дорівнюють добутку коефіцієнту змінних витрат і максимального обсягу реалізації продукції:

УС = УЯ o (8.6)

Постійні витрати визначають як різницю між максимальною із наявних даних загальною сумою витрат і сукупними змінними витратами:

¥С = ГСтах - УС. (8.7)

Приклад 8.2. На основі прогнозу грошових потоків інвестиційного проекту від операційної діяльності (табл. 4.4) отримано такі дані щодо залежності поточних витрат проекту від зміни обсягів реалізації:

Виділено верхню та нижню межі обсягів реалізації.

Отже метод верхньої та нижньої межі буде передбачати наступні розрахунки:

УЯ = 163,7 -142,7 = і! = 0,2234. 336 - 242 94

Тобто на 1 гривню доходу від реалізації в середньому припадає близько 22 коп. змінних витрат.

Загальна сума змінних витрат для максимального обсягу реалізації за проектом становить:

УС = 0,2234 o 336 = 75,1 (тис. грн.).