TextBook Л
Прийняту в статистиці шкалу оцінки коефіцієнта варіації можна використовувати для визначення рівня ризикованості інвестиційних проектів (табл. 8.3).
Таблиця 8.3
Оцінка рівня ризикованості інвестицій за коефіцієнтом варіації
| Значення коефіцієнту варіації,% | Оцінка ризику інвестицій |
| Менше 17% | Ризик відсутній |
| Від 17% до 33% | Низький ризик |
| Від 33% до 40% | Середній ризик |
| Від 40% до 60% | Високий ризик |
| Понад 60% | Катастрофічний ризик |
З двох проектів більш ризикованим є той, що має більші значення показників варіації, а саме середньоквадратичного відхилення та коефіцієнту варіації.
8.5. Аналіз чутливості проекту
8.6. Маржинальний аналіз ризику
Для обґрунтування управлінських рішень важливі можливості забезпечує маржинальний аналіз, методика якого базується на вивченні співвідношення між трьома групами найважливіших економічних показників: витрати - обсяг виробництва (реалізації) продукції - прибуток, - і на прогнозуванні критичної та оптимальної величини кожного із цих показників при заданому значенні інших. Цей метод управлінських розрахунків називають ще аналізом беззбитковості або сприяння доходу.
Проведення маржинального аналізу потребує дотримання таких умов:
- поділу витрат щодо динаміки обсягу виробництва продукції на змінні і постійні;
- збільшення (зменшення) змінних витрат пропорційно обсягу виробництва (реалізації) продукції;
- незмінності постійних витрат у межах релевантного (значимого) обсягу виробництва (реалізації) продукції, тобто в діапазоні ділової активності підприємства, встановленого відповідно до виробничої потужності підприємства і попиту на продукцію;
- тотожності виробництва і реалізації продукції в межах розглянутого періоду часу, тобто запаси готової продукції не можуть істотно змінюватися;
- як критерій для аналізу приймається операційний прибуток до виплати податків, а не чистий прибуток.
В рамках аналізу беззбиткової витрати поділяють на два види:
- змінні витрати (Variable Costs, VC) - це такі витрати, які змінюються (в цілому) приблизно прямо пропорційно збільшенню або зменшенню обсягу виробництва (у припущенні, що змінні витрати на одиницю продукції залишаються майже постійними, стабільними).
- постійні витрати (Fixed Costs, FC) - це такі витрати, які не змінюються, коли міняється рівень виробництва за якийсь певний період часу (наприклад, рік).
Деякі з витрат можуть змінюватися не зовсім прямо пропорційно обсягу і в той же час не бути постійними, тобто належити до групи так званих змішаних (напівзмінних) витрат (Mixed Costs, МС). Такі витрати в інвестиційному аналізі доцільно розділити на змінну та постійну частину, які необхідно включати до складу загальних обсягів змінних та постійних витрат відповідно. Прикладом таких витрат є орендна плата, яка згідно договору може включати певну фіксовану суму в місяць і встановлену ставку за кожну годину роботи виробничого устаткування, що орендується.
Здійснити розподіл витрат на постійні та змінні можна за допомогою одного з таких методів:
- методу верхньої та нижньої межі (High-Low Method)
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інвестиційний аналіз» автора І.М.Боярко на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ТЕМА 8. Урахування ризику і невизначеності інвестиційних проектів“ на сторінці 5. Приємного читання.