Контрольними повноваженнями в сфері місцевих фінансів наділені різні державні та громадські інститути. Особливістю фінансового контролю на місцевому рівні є участь великої кількості суб'єктів, залежно від яких його поділяють на контроль органів державного управління, органів влади Автономної Республіки Крим та місцевого самоврядування, відомчий, внутрішній та громадський контроль (рис. 9.1).
Рис. 9.1. Класифікація фінансового контролю на місцевому рівні за суб'єктами контролю
Фінансовий контроль органів державного управління – це контроль з боку органів центральної влади, який може бути застосований щодо будь-якого об'єкту контролю і спрямований на забезпечення виконання законодавства та дотримання інтересів держави в сфері місцевих фінансів. На сьогодні органи державного управління відіграють визначальну роль в забезпеченні фінансового контролю на місцевому рівні. Це зумовлено, по-перше, нерозвиненістю на місцевому рівні інших видів фінансового контролю; по-друге, тим, що переважна частина фінансових ресурсів місцевого самоврядування направляється на виконання делегованих повноважень.
Провідне місце серед органів державного управління, які наділені контрольними повноваженнями у сфері місцевих фінансів, належить спеціалізованому органу державного фінансового контролю "Державна фінансова інспекція України". Свою діяльність цей орган здійснює на основі Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" 26 січня 1993 року № 2939-ХІІ від та Указу Президента України "Про Положення про Державну фінансову інспекцію України" від 23 квітня 2011 року № 499/2011. Державна фінансова інспекція України уповноважена здійснювати ревізії та перевірки як у сфері місцевих бюджетів, так і в комунальному секторі. Основними завданнями Державної фінансової інспекції в сфері місцевих фінансів є здійснення державного фінансового контролю за:
• виконанням функцій з управління об'єктами державної власності;
• цільовим та ефективним використанням коштів державного і місцевих бюджетів;
• цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів (позик), одержаних під державні (місцеві) гарантії;
• правдивістю визначення потреби в бюджетних коштах при складанні планових бюджетних показників;
• відповідністю взятих бюджетних зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів відповідним бюджетним асигнуванням, паспорту бюджетної програми (у разі застосування програмно- цільового методу у бюджетному процесі);
• веденням бухгалтерського обліку, а також складанням фінансової і бюджетноїзвітності, паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі), кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету;
• станом внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту у розпорядників бюджетних коштів;
• усуненням виявлених недоліків і порушень[1].
Державна фінансова інспекція України стосовно місцевого самоврядування здійснює зовнішній фінансовий контроль. Працівники служби не залежать у своїй діяльності від рішень місцевої влади. Це позначається на заходах, які вживають працівники цієї служби за наслідками ревізій та перевірок. Зазвичай за наслідками ревізій та перевірок установ, підприємств та організацій комунальної власності матеріали до правоохоронних органів передаються частіше, ніж загальнодержавної власності. Також частіше притягнуто до адміністративної відповідальності осіб, які представляють установи, підприємства та організації комунальної власності, ніж загальнодержавної власності.
Механізм реалізації контрольних повноважень органами Державної фінансової інспекції стосовно органів місцевого самоврядування, розпорядників коштів місцевих бюджетів, комунальних підприємств тощо регламентований у Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550.
Рис. 9.2. Порядок проведення ревізії державною фінансовою інспекцією
Новим напрямом діяльності Державної фінансової інспекції України є аудит фінансової та господарської діяльності бюджетних установ. Аудит фінансової та господарської діяльності бюджетної установи – це форма контролю, яка спрямована на запобігання фінансовим порушенням та забезпечення достовірності фінансової звітності. Основним завданням фінансово-господарського аудиту є сприяння бюджетній установі в забезпеченні правильності ведення бухгалтерського обліку, законності використання бюджетних коштів, комунального майна, складанні достовірної фінансової звітності та організації дієвого внутрішнього фінансового контролю.
Крім цього напряму аудиту, розпочата робота з запровадження аудиту ефективності виконання бюджетних програм – форми контролю, що спрямована на визначення ефективності використання бюджетних коштів для реалізації запланованих цілей та встановлення факторів, які цьому перешкоджають. Аудит ефективності здійснюється з метою розроблення обґрунтованих пропозицій щодо підвищення ефективності використання коштів місцевих бюджетів у процесі виконання бюджетних програм.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Планування та управління фінансовими ресурсами територіальної громади» автора Кириленко О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Суб'єкти фінансового контролю на місцевому рівні“ на сторінці 1. Приємного читання.
