Однією з форм участі органів місцевого самоврядування в реалізації інвестиційних програм і проектів на умовах співфінансування з державою є використання коштів державного фонду регіонального розвитку (табл. 8.А інформ, матеріалів). Для проведення їх оцінки і попереднього конкурсного відбору обласні державні адміністрації утворюють регіональні комісії. До складу комісії включаються представники органу, який її утворив, органів місцевого самоврядування, територіальних органів центральних органів виконавчої влади, представники громадських об'єднань, наукових й інших установ. Також до роботи регіональної комісії можуть залучатися незалежні експерти.
Оголошення про проведення відбору розміщується регіональною комісією на офіційному веб- сайті обласних державних адміністрацій не пізніше ніж за 30 днів до початку проведення оцінки та відбору. В оголошенні зазначаються перелік технічнихзавдань на інвестиційні програми і проекти, умови проведення відбору, місце прийому документів, адреса електронної пошти та номер телефону, за яким надаються роз'яснення. У відборі беруть участь підготовлені в установленому законодавством порядку місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування інвестиційні програми і проекти.
Загалом же, для участі у відборі заявники подають регіональній комісії інвестиційні програми і проекти, а також низку документів (див. постанову Кабінету Міністрів України "Деякі питання державного фонду регіонального розвитку"[1]), які підписуються заявником та подаються в трьох примірниках. При цьому дані повинні відповідати одній з таких умов: відповідність пріоритетам, визначеним у Державній стратегії регіонального розвитку, стратегіях розвитку регіонів та в планах заходів з їх реалізації; впровадження інвестиційних програм і проектів як проектів співробітництва територіальних громад; підтримка добровільно об'єднаних територіальних громад.
Рис. 8.3. Основні умови відбору регіональною комісією інвестиційних програм і проектів
Основними умовами відбору регіональною комісією інвестиційних програм та проектів є їх відповідність певним критеріям (рис. 8.3). По-перше, для програм і проектів, які передбачають будівництво об'єктів, потрібна наявність затвердженої в установленому законодавством порядку проектної документації. По-друге, календарний план реалізації має становити в межах від одного до трьох років. По-третє, обов'язковим є співфінансування з місцевих бюджетів на рівні 10%.
По-четверте, важливо забезпечити спроможність суб'єктів подальше власне фінансування або їх утримання за рахунок коштів місцевих бюджетів.
Формування узагальненого переліку інвестиційних програм і проектів, що можуть реалізовуватися на відповідній території, здійснюється обласними державними адміністраціями за результатами оцінки та відбору, проведених регіональними комісіями. Про результати проведеної оцінки та відбору дані органи інформують заявника. Узагальнені переліки інвестиційних програм і проектів разом з документами обласні державні адміністрації подають до 1 травня року, що передує плановому, Міністерству регіонального розвитку будівництва та ЖКГ України. Для оцінки відповідності інвестиційних програм і проектів вимогам законодавства дане міністерство утворює комісію.
Рішення комісії вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість присутніх на засіданні членів комісії. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос головуючого на засіданні. Комісія проводить оцінку та перевірку відповідності поданих обласними державними адміністраціями документів вимогам законодавства. За результатами проведення оцінки Мінрегі- он подає до 1 серпня року, що передує плановому, в установленому порядку Кабінетові Міністрів України для затвердження пропозиції щодо розподілу коштів державного фонду регіонального розвитку з переліком інвестиційних програм і проектів.
Рис. 8.4. Інформація, яку повинна містити пропозиція щодо ініціювання співробітництва
Іншою формою реалізації інвестиційних проектів на умовах співфінансування є співробітництво територіальних громад[2] (рис. 8.4). Воно здійснюється на договірних засадах для забезпечення соціально-економічного розвитку територій, підвищення якості надання послуг населенню на основі спільних інтересів. Ініціаторами співробітництва можуть бути сільський, селищний, міський голова, депутати місцевих рад, члени територіальної громади у порядку місцевої ініціативи. Ініціатор співробітництва забезпечує підготовку пропозиції щодо ініціювання співробітництва, яка подається на розгляд місцевої ради.
Прийняте місцевою радою рішення про надання згоди на організацію співробітництва є підставою для сільського, селищного, міського голови для початку переговорів між потенційними суб'єктами співробітництва про його організацію та утворення комісії з підготовки проекту договору про співробітництво. На переговорах здійснюється вивчення й оцінка виконавчими органами сільської, селищної, міської ради щодо відповідності потребам територіальної громади. Після цього вона подається на розгляд відповідної ради для прийняття рішення про надання згоди на організацію співробітництва чи відмову та делегування представників до комісії.
Рис. 8.5. Форми співробітництва територіальних громад
Сільські, селищні та міські голови забезпечують протягом 15 днів проведення громадського обговорення підготовленого комісією проекту договору про співробітництво, за результатами якого вони вносять питання про схвалення його проекту на розгляд відповідних рад. Рішення про схвалення проекту договору про співробітництво приймається місцевими радами протягом 30 днів з дати проведення громадського обговорення його проекту. Договір про співробітництво укладається у письмовій формі сільськими, селищними і міськими головами після схвалення його проекту відповідними місцевими радами.
З одного боку, для забезпечення ефективного використання ресурсів територіальних громад на основі спільного застосування наявних в одного із суб'єктів співробітництва об'єктів комунальної інфраструктури співробітництво може здійснюватися у формі спільного фінансування (утримання) підприємств, установ й організацій комунальної форми власності. З іншого боку, з метою реалізації спільних інфраструктурних проектів і виконання функцій, що становлять спільний інтерес, суб'єкти співробітництва на підставі договору можуть утворювати спільні комунальні підприємства, установи й організації та спільно їх утримувати.
Важливим питанням є забезпечення достатнього і стабільного фінансування співробітництва, яке здійснюється за рахунок коштів місцевих бюджетів суб'єктів співробітництва, самооподаткування, інших не заборонених законодавством джерел (зокрема, державного бюджету, міжнародної технічної та фінансової допомоги, кредитних ресурсів). Разом з тим, роль держави у стимулюванні співробітництва може зводитися до надання субвенцій місцевим бюджетам суб'єктів співробітництва у пріоритетних сферах державної політики і передачі об'єктів державної власності у комунальну власність суб'єктів співробітництва.
Застосування державно-приватного партнерства на місцевому рівні
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Планування та управління фінансовими ресурсами територіальної громади» автора Кириленко О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Участь органів місцевого самоврядування в реалізації інвестиційних проектів на умовах співфінансування з іншими суб'єктами (державою, іншими органами місцевого самоврядування, територіальною громадою)“ на сторінці 1. Приємного читання.
