Важливим кроком на шляху до реформування в Україні механізму фінансового забезпечення місцевого самоврядування є поширення практики самооподаткування мешканців територіальних громад як форми платежів, що впроваджують на основі місцевого референдуму або загальних зборів громадян. Даний вид мобілізації фінансових ресурсів не новий для місцевих фінансів нашої держави. Ще в дореволюційний період самооподаткування було представлене у вигляді справляння "мирських зборів", більша частина з яких спрямовувалася для надання суспільних послуг, а решта використовувалися для задоволення потреб окремих селян.
Поряд із грошовими зборами широкого розповсюдження набула практика справляння натуральних повинностей (наприклад, дорожньої, пожежної й інших їх різновидів). При цьому загальне навантаження зі самооподаткування розподілялося між селянськими господарствами нерівномірно та не залежало від їх податкоспроможності, а саме – розмірів посіву, кількості десятин землі або голів худоби. Тільки на початку 1980-их років з метою залучення додаткових коштів для фінансування заходів з благоустрою та соціально-культурного розвитку сільських населених пунктів прийнято Указ Президії Верховної Ради Української РСР "Про самооподаткування сільського населення".
До його позитивних ознак можна віднести порядок, згідно з яким декілька сільських рад мали право здійснювати спільні заходи за рахунок платежів із самооподаткування (у цьому разі кожна рада, що брала участь у таких заходах, повинна була прийняти відповідне рішення). Однак положення даного нормативно-правового документу були декларативними. Сьогодні ж через об'єктивні причини залучення ресурсів у формі самооподаткування для надання суспільних послуг не набуло розповсюдження (рис. 8.10). Як виняток, можна привести сплату платежів на благоустрій і впорядкування кладовищ тільки в деяких містах України.
Рис. 8.10. Проблеми поширення в Україні практики самооподаткування мешканців територіальних громад
Механізм справляння платежів із самооподаткування передбачає добровільне внесення громадянами грошових коштів для фінансування заходів із благоустрою населених пунктів, розвитку комунального господарства та побутової сфери (рис. 8.11). Його організовує місцева рада, а рішення про самооподаткування приймаються на загальних зборах громадян, які проживають у населеному пункті, або місцевому референдумі. Заходи, на яких розглядається питання про самооподаткування, є правомочними, якщо на них присутня більшість громадян, що досягли 18-річного віку. Рішення про проведення самооподаткування приймається більшістю голосів.
Рис. 8.11. Алгоритм самооподаткування мешканців територіальних громад
Одночасно з прийняттям рішення про проведення самооподаткування встановлюється, на які заходи і в яких сумах повинні бути витрачені кошти. Платежі зі самооподаткування спрямовуються місцевих бюджетів і витрачаються виключно за цільовим призначенням. При цьому не використані в поточному році кошти можуть бути використані в наступному році на ті ж цілі. Органи місцевого самоврядування після закінчення року, в якому здійснювалось справляння платежів із самооподаткування, зобов'язані інформувати громадян про стан і напрями використання коштів через засоби масової інформації.
Прикладом функціонування системи самооподаткування мешканців територіальних громад є запроваджений у м. Чернівцях місцевий збір для фінансування робіт з благоустрою та впорядкування міських кладовищ. Його платниками є повнолітні мешканці міста, які добровільно (чим проявляється особливість даної форми оподаткування) сплачують платіж в розмірі 1 грн на рік, а саме: працюючі громадяни та студенти – по місцю основної роботи та навчання; непрацюючі громадяни, громадяни – суб'єкти підприємницької діяльності (без створення юридичної особи) – через установи банків; пенсіонери, що не працюють – по місцю отримання пенсії.
Незважаючи на малі обсяги надходжень від самооподаткування, даний платіж зарекомендував себе з позитивної сторони (за рахунок зібраних коштів фінансувався ремонт (відновлення) безхазяйних пам'ятників, поховань, могил тощо). З рішенням Чернівецької міської ради "Про затвердження Положення про порядок сплати, обліку та використання коштів, що спрямовуються на фінансування робіт з благоустрою та впорядкування міських кладовищ м. Чернівців і визнання рішень такими, що втратили чинність", самим положенням та зразком форми декларації про сплату місцевого збору можна ознайомитися в інформаційних матеріалах.
Загалом же, світовий досвід свідчить про позитивні ознаки даної форми оподаткування, оскільки в зарубіжних країнах муніципалітети на добровільній основі безпосередньо або шляхом референдуму можуть впроваджувати додаткові платежі для фінансування суспільних послуг на місцевому рівні (наприклад, будівництво доріг, замощення тротуарів, освітлення вулиць, газифікація, водопостачання тощо). Поширення в Україні практики самооподаткування мешканців територіальних громад є об'єктивною необхідністю, покликаною неспроможністю мобілізувати достатній обсяг надходжень для забезпечення потреб органів місцевого самоврядування.
Однин з напрямів підготовки до розповсюдження в Україні практики самооподаткування мешканців територіальних громад – широкомасштабна ідеологічна та просвітницька робота серед населення. Так, регулярне проведення прес-конференцій і брифінгів для ЗМІ, організація сеансів телефонного зв'язку "гаряча лінія" та засідань "круглого столу", вивчення й аналіз громадської думки дадуть змогу спрогнозувати фінансові результати впровадження платежів із самооподаткування.
Місцеві запозичення
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Планування та управління фінансовими ресурсами територіальної громади» автора Кириленко О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Самооподаткування“ на сторінці 1. Приємного читання.
