Крім видатків на освіту і охорону здоров'я, у місцевих бюджетах передбачаються і інші видатки на соціальну сферу, зокрема видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення, на культуру і мистецтво, на фізичну культуру і спорт, на засоби масової інформації тощо. Однак починаючи з 1 січня 2015 р., усі ці видатки, крім видатків на соціальний захист та соціальне забезпечення, забезпечуються виключно за рахунок власних ресурсів відповідних місцевих бюджетів. Тому на етапі планування місцевих бюджетів, органи місцевого самоврядування приймають рішення щодо доцільності утримання відповідного закладу та виходячи з наявних фінансових ресурсів, приймають рішення щодо граничного обсягу коштів, що можуть бути виділені на утримання відповідного закладу. Аналогічно з освітою та охороною здоров'я, при плануванні цих видатків місцевих бюджетів відповідні структурні підрозділи виконавчого органу місцевої ради аналізують подані розпорядниками бюджетних коштів бюджетні запити стосовно доцільності здійснення зазначених у них видатків та на правильність представлених розрахунків. Перевіряється правильність розрахунків видатків (за їх наявності) на:
• оплату праці працівників на нарахувань на заробітну плату;
• використання товарів і послуг (предмети, матеріали, обладнання та інвентар; медикаменти та перев'язувальні матеріали; продукти харчування; оплата послуг, у тому числі комунальних та енергоносіїв; видатки на відрядження; дослідження і розробки, окремі заходи з реалізації державних (регіональних) програм);
• поточні трансферти (установам, організаціям);
• соціальне забезпечення (виплата пенсій і допомог, стипендій);
• на придбання основного капіталу (придбання обладнання і предметів довгострокового користування; капітальне будівництво (придбання));
• капітальний ремонт;
• реконструкцію та реставрацію;
• придбання землі та нематеріальних активів;
• капітальні трансферти (підприємствам, установам, організаціям, органам державного управління інших рівнів).
При плануванні видатків на соціальну сферу першочергово забезпечуються видатки на оплату праці відповідних закладів та видатки на комунальні послуги та енергоносії.
Найбільш вагомою статтею витрат установ культури і мистецтва та фізичної культури і спорту, як і в більшості бюджетних установ, що фінансуються за рахунок коштів місцевих бюджетів, є оплата праці з нарахуваннями. Витрати на оплату праці планують на основі штатної чисельності працівників та середньої заробітної плати. Чисельність працівників розраховують на основі типових штатів, які встановлюються законодавством для кожного виду установ. Типові штатні нормативи клубних закладів, центрів народної творчості, парків культури та відпочинку та інших культурно-освітніх центрів і установ сфери культури визначені наказом Міністерства культури України "Про затвердження Типових штатних нормативів клубних закладів, центрів народної творчості, парків культури та відпочинку та інших культурно-освітніх центрів і установ державної та комунальної форми власності сфери культури" від 20 вересня 2011 р. № 767/0/16-11[1]. Штатний розпис дитячо-юнацьких спортивних шкіл визначається в межах затвердженого засновником фонду оплати праці з дотриманням вимог, передбачених наказом Міністерства молоді та спорту України "Про затвердження Типових штатних нормативів дитячо-юнацьких спортивних шкіл" 9 серпня 2013 р. № 1361/23893[2] та з урахуванням типу спортивних шкіл, відділень з певних видів спорту, інших структурних підрозділів, контингенту вихованців, кількості відділень та груп, специфіки видів спорту, режиму роботи, площ та санітарного стану приміщень, будівель і спортивних споруд. Перелік посад професійних творчих працівників театрів і посад (спеціальностей) працівників інших специфічних театральних професій затверджений постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку посад професійних творчих працівників театрів та посад (спеціальностей) працівників інших специфічних театральних професій" від 23 лютого 2006 р. № 208[3].
Основою для розрахунку фонду оплати праці установ культури і мистецтва є Наказ Міністерства культури і туризму України "Про впорядкування умов оплати праці працівників культури на основі Єдиної тарифної сітки" від 18 жовтня 2005 р. № 745[4]. Аналогічним нормативним актом при плануванні видатків на оплату праці в установах фізичної культури і спорту є Наказ Міністерства України у справах молоді та спорту "Про впорядкування умов оплати праці працівників бюджетних установ, закладів та організацій галузі фізичної культури і спорту" від 23 вересня 2005 р. № 2097[5]. Цими нормативно-правовим документами визначено:
• розміри тарифних розрядів і коефіцієнтів з оплати праці відповідних працівників;
• схеми тарифних розрядів посад (професій) відповідних закладів та організацій;
• показники для віднесення бюджетних установ, закладів і організацій до відповідних груп за оплатою праці керівних працівників.
Також працівникам, які працюють у сфері культури і мистецтва та фізичної культури і спорту, вищезазначеними та іншими нормативними актами передбачені надбавки і доплати до посадових окладів.
Працівникам закладів та організацій культури та фізичної культури і спорту плануються надбавки:
• а) у розмірі до 50% посадового окладу (ставки заробітної плати, тарифної ставки):
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Планування та управління фінансовими ресурсами територіальної громади» автора Кириленко О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розрахунок інших видатків на соціальну сферу“ на сторінці 1. Приємного читання.
