Проведення закупівель товарів, робіт і послуг у сфері місцевих фінансів традиційно супроводжується корупційними ризиками. Зловживання під час витрачання бюджетних коштів та відсутність механізмів контролю громадськості за процесом здійснення державних закупівель призводять до неефективного використання бюджетних коштів, зростання витрат бюджету і, як наслідок – до деформації механізмів конкуренції в економіці та погіршення інвестиційного клімату в Україні. Саме тому державні закупівлі були і залишаються однією зі сфер господарської діяльності, яка характеризується високими корупційними ризиками.[1]
Класичним способом одержувати неправомірну вигоду завдяки можливості приймати рішення про здійснення закупівлю в певного суб'єкта є одержання коштів від продавця в обмін на рішення про придбання товару за завищеною вартістю. Зазвичай домовленість між представником покупця та продавцем передбачає підвищення ціни на певну величину та наступне повернення переважної частини завищення ціни особі, уповноваженій приймати рішення про закупівлі. Такі дії, безперечно, призводять до додаткових необгрунтованих втрат місцевих бюджетів та ресурсів комунальних підприємств. Крім цього, це спричиняє нераціональний розподіл в підприємницькому середовищі, адже прибутки одержує не той суб'єкт, який постачає найдешевший товар за певного рівня якості, а суб'єкт, який має можливість домовлятися з замовником про повернення частини коштів одержаних від реалізації товарів. Інтерпретацією цього виду прояву корупційних діянь представників комунального сектору є прийняття рішення на користь постачальника, який пропонує товар гіршої якості за ту ж саму ціну, за яку пропонували товар кращої якості. Очевидно, що таке рішення також ухвалюється за певну винагороду представнику замовника.
Значно більше можливостей розвитку корупційних явищ надає укладення договорів про виконання робіт і надання послуг. У цьому разі замовник одержує право приймати виконані роботи. Відтак у разі надання неконкурентно'!' переваги певному суб'єкту, замовник робіт або послуг може їх приймати неналежної якості та в завищених обсягах. Це створює передумови для одержання неправомірної вигоди представниками замовника в разі приймання робіт неналежної якості або в завищених обсягах.
Загалом, серед основних порушень, які виділяють органи державного фінансового контролю, слід відзначити такі:
• здійснення закупівлі без застосування процедур, визначених Законом;
• відсутність річного плану закупівель;
• відсутність документів, передбачених Законом, або їх невідповідність встановленим законодавством вимогам з оформлення;
• невідповідність укладеного договору про закупівлю звіту про результати проведення процедури закупівлі та річному плану закупівель;
• здійснення процедур закупівлі за відсутності комітету з конкурсних торгів;
• підроблення документів членами комітетів конкурсних торгів та учасниками процедур закупівель;
• завищення обсягів та вартості предмету закупівлі;
• здійснення закупівель за завищеними цінами;
• допущення до оцінки пропозицій конкурсних торгів учасників, які є пов'язаними особами з іншими учасниками процедури закупівлі;
• встановлення непрозорих та нечітких технічних і кваліфікаційних вимог документації конкурсних торгів;
• порушення порядку оприлюднення/опублікування інформації про закупівлю;
• неправомірне відхилення пропозицій конкурсних торгів учасників процедури закупівлі;
• неправомірне визначення переможця процедури закупівлі.[2]
У сучасний період розвитку інформаційних і телекомунікаційних технологій в Україні є значний потенціал розвитку електронних закупівель. Фактично електронна закупівля – це не просто новітній спосіб закупівлі, оскільки являє собою проходження та управління у електронному середовищі всіх етапів закупівельного циклу, включаючи маркетингові дослідження, визначення кола економічних агентів (потенційних постачальників), процедури придбання, розміщення замовлень, здійснення поставок і оплат за них, бюджетування і планування закупівель (формування бюджету закупівель та його реалізація)[3]. Відмова від паперового оформлення процесу закупівель дає змогу не лише спростити і прискорити процес, але й істотно збільшує прозорість і конкурентність закупівель, допомагає побороти величезну корупцію в цій сфері. Більшість країн, що впровадили електронні системи закупівель, звітують про істотну економії коштів, яка іноді досягає 25%.[4] В Україні створено майданчик для організації електронних торгів – система ProZorro.org. На порталі системи можна детально ознайомитися з послідовністю дій замовника торгів для приєднання до системи (посилання тут). Варто зазначити, що чинний Закон України "Про здійснення державних закупівель" дає змогу використовувати електронні засоби з метою подання пропозицій конкурсних торгів, кваліфікаційних та цінових пропозицій та здійснювати їх оцінку.[5]
Варто зазначити, що запровадження електронних закупівель спроможне суттєво вплинути на зменшення корупційних ризиків у сфері закупівель товарів, однак має певні обмеження у вирішенні проблем закупівель робіт. З метою повноцінного вирішення проблем поширення корупційних явищ у сфері державних закупівель доцільно реалізувати комплекс заходів, які доповнюють запровадження електронних закупівель. Такі заходи мають включати:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Планування та управління фінансовими ресурсами територіальної громади» автора Кириленко О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Прояви корупції у процесі закупівель товарів, робіт і послуг у сфері місцевих фінансів“ на сторінці 1. Приємного читання.
