Реформа міжбюджетних відносин в Україні дала можливість систематизувати видаткові повноваження та закріпити за кожною ланкою місцевого самоврядування відповідні функції та фінансові ресурси, необхідні для їх реалізації. Органи місцевого самоврядування мають визнанений перелік повноважень, що їм делегуються для виконання, та фінансовий ресурс, необхідний для реалізації таких повноважень, що надходить у вигляді міжбюджетних трансфертів.
Насамперед звернімо увагу на те, що тепер медичні заклади та певні заклади освіти дозволено фінансувати протягом бюджетного періоду одночасно з державного та місцевого бюджетів та/або одночасно з різних місцевих бюджетів. Тобто бюджетні установи одночасно фінансуються з місцевих бюджетів та отримують субвенцію з державного бюджету.
Бюджети громад, які будуть об'єднані відповідно до критеріїв, визначених Законом про добровільне об'єднання територіальних громад, матимуть такі ж видаткові повноваження, як і бюджети міст обласного значення. Територіальні громади, які об'єднаються до 15 жовтня року, що передує плановому, матимуть прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом починаючи з планового бюджетного періоду, тобто зможуть отримувати у вигляді міжбюджетних трансфертів фінансові ресурси для реалізації делегованих державою повноважень.
Натомість органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах районного значення, що не об'єднуються, позбавляються права на виконання делегованих державою повноважень, тобто в них з делегованих повноважень залишаться лише видатки на органи місцевого самоврядування.
В рамках децентралізації видаткових повноважень на фінансування з місцевих бюджетів передано з державного бюджету понад 360 закладів (установ, організацій) соціально-культурної сфери, повний перелік яких наведено у додатку 10 до Закону України "Про Державний бюджет на 2015 рік"[1]. Наприклад:
• заклади, установи та організації освіти (державні центри естетичного виховання, державні професійно-технічний навчальні заклади, професійні училища, ліцеї, навчально-курсові комбінати професійно-технічної освіти, державні будинки художньої та технічної творчості тощо);
• заклади, установи та організації охорони здоров'я (медичні заклади Укрзалізниці, спеціалізовані медико-санітарні частини Міністерства охорони здоров'я України);
• заклади, установи та організації культури (державна науково-технічна бібліотека, державні академічні оркестри, музеї тощо);
• заклади, установи та організації фізичної культури і спорту (заклади обласних організацій фізкультурно-спортивних товариств);
• оплата послуг з підготовки робітничих кадрів;
• заходи з позашкільної роботи з дітьми тощо.
Щодо фінансових можливостей здійснення видатків м. Києва, то обсяг коштів, що перевищує середні показники надходжень закріплених податків на 1 жителя по Україні, не вилучається і може бути спрямований на фінансування видатків для виконання м. Києвом функцій столиці.
Органи місцевого самоврядування отримали право на обслуговування коштів місцевих бюджетів у частині бюджету розвитку та власних надходжень бюджетних установ в установах банків державного сектору. Однак у даному випадку органи місцевого самоврядування будуть позбавлені права покриття тимчасових касових розривів за загальним фондом такого місцевого бюджету безвідсотковими позичками за рахунок коштів Єдиного казначейського рахунку. Такого права вони будуть також позбавлені, якщо матимуть розміщені в установах банків кошти на депозитах.
Передбачається обов'язковість застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі на рівні місцевих бюджетів, які мають взаємовідносини з державним бюджетом, починаючи із складання проектів місцевих бюджетів на 2017 рік.
Підходи до оцінки ефективності видатків місцевих бюджетів
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Планування та управління фінансовими ресурсами територіальної громади» автора Кириленко О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Наслідки бюджетної реформи для удосконалення видатків місцевих бюджетів“ на сторінці 1. Приємного читання.
