Одним з пріоритетних завдань, що покладаються на місцеву владу, є створення прозорої системи прийняття рішень з питань, що стосуються бюджету. Про доцільність відкритості бюджетного процесу та залучення громадян до формування і реалізації бюджетної політики свідчать численні наукові дослідження та широкий зарубіжний досвід. При цьому необхідність участі населення в ньому обумовлена тим, що в сучасному суспільстві головне призначення бюджету полягає у фінансовому забезпеченні найважливіших потреб громадян. Тому врахування пріоритетів і вподобань населення є невід'ємною частиною бюджетної процедури.
Члени територіальної громади завдяки можливості брати активну участь у вирішенні справ місцевого значення та втручатися в хід прийняття рішень місцевою владою є не тільки реципієнтами, але й розпорядниками суспільних коштів, а ступінь схвалення ними бюджетної політики є основним критерієм її ефективності. Залучення громадян дає змогу, з одного боку, точніше визначити їх потреби, а з іншого – забезпечити дієвий громадський контроль за формуванням і використанням місцевих бюджетів. Крім того, міра участі громадян у бюджетному процесі є одним з найголовніших індикаторів розвитку демократії в будь-якій державі.
Рис. 6.14. Напрями підвищення прозорості бюджетного процесу на місцевому рівні
Значну увагу питанню забезпечення прозорості в бюджетній сфері приділяє Міжнародний валютний фонд. Виходячи з рекомендацій цієї організації, можна сформулювати низку принципів, дотримання яких дає змогу досягнути належного рівня прозорості бюджетного процесу: чіткість розподілу функцій і обов'язків між учасниками бюджетних відносин; доступність інформації; забезпечення високої якості даних; відкритість бюджетного процесу. Оприлюднена фінансова інформація має бути точною, достовірною, методологічно обґрунтованою, зручною для використання, достатньо повною та придатною для проведення фіскального аналізу.
З точки зору Міжнародного валютного фонду, публікація бюджетної інформації повинна бути юридичним обов'язком не тільки для уряду, а й місцевої влади. Доцільність застосування цієї процедури підтверджена досвідом багатьох розвинених країн. При цьому використовуються два різних підходи: дані формуються на основі єдиної бюджетної класифікації, що дає змогу уряду складати й оприлюднювати зведену інформацію про стан фінансів; місцева влада є незалежною в питаннях формування та оприлюднення інформації (однак, дотримуються того ж, що й уряд, високого стандарту прозорості бюджетного процесу).
У США, незважаючи на значну самостійність регіональної та місцевої влади, федеральний уряд має змогу складати зведену інформацію з питань бюджету на основі фактичних даних. Цього вдається досягнути завдяки підтриманню високих стандартів прозорості бюджетного процесу. В Австралії застосовуються обидва підходи. Органи влади місцевого рівня доводять бюджетну інформацію до громадськості незалежно від федерального уряду. У Новій Зеландії ще в 1994 році ухвалено закон про бюджетну відповідальність, який зобов'язує владу звітуватися перед громадськістю за результати діяльності та визначає стандарти прозорості у бюджетній сфері.
В Англії та Уельсі значну роль у забезпеченні прозорості бюджетного процесу на місцевому рівні відіграє Аудиторська комісія. Ця організація проводить аудит витрат органів місцевого самоврядування та щороку публікує порівняльні звіти про результати їх роботи. У Швеції, починаючи з 1993 році, встановлюються критерії оцінювання місцевих фінансів. Така діяльність здійснюється Шведською асоціацією місцевих органів влади у співпраці з Центральним бюро статистики. В цій країні розробляється й аналізується понад 140 різних показників, які характеризують стан бюджетної політики і рівень наданих суспільних послуг.
У нашій державі проблема покращення відкритості бюджетного процесу була й залишається особливо актуальною, позаяк визначений у Бюджетному кодексі України принцип публічності та прозорості передбачає тільки інформування населення з питань складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, а також контролю за їх виконанням. Населення фактично відсторонене від бюджетного процесу, що не відображає демократичні орієнтири розвитку суспільства. Натомість у зарубіжній практиці основний акцент зроблено на громадському обговоренні як проекту бюджету під час затвердження, так і річного звіту про його виконання.
Таблиця 6.7
Реалізація цілей суб'єктами, що ініціюють розвиток прозорості бюджетного процесу
| Міжнародні фінансові інститути | Національні и регіональні органи влади | Інститути громадянського суспільства |
| Ціль – фінансова прозорість. | Ціль – підвищення прозорості вході реформування бюджетної системи, включаючи більш широке інформування громадськості. | Ціль – підвищення прозорості і активізація громадської участі. |
Викликає зацікавлення Закон Парламенту Румунії "Про державні фінанси", де зазначено про обговорення у суспільстві проекту бюджету та річного звіту про виконання, їх публікації в Офіційному віснику Румунії, розповсюдження відповідної інформації через ЗМІ. Аналогічні положення подані в Законі Парламенту Румунії "Про місцеві фінанси", а саме: місцеві бюджети є відкритими і прозорими, що досягається за рахунок публікації в газетах, висвітлення на Інтернет-сторінках або інших ЗМІ проекту місцевого бюджету та річного звіту про його виконання, а головне – їх обговорення серед широких верств населення.
Детальніше опис цього процесу викладено в статті 39 даного законодавчого акта. Отож, упродовж 15 днів після опублікування закону про державний бюджет розглядаються проекти місцевих бюджетів, а їх зміст висвітлюється у ЗМІ. При цьому місцеві жителі можуть подавати скарги на ті чи інші положення бюджету не пізніше, ніж через 15 днів після публікації, а їх розгляд здійснюється у межах 5 днів. Як показує досвід, дискусії точаться щодо збільшення видаткової частини бюджету на соціальні цілі та зменшення податкового навантаження. Загалом же, місцеві бюджети мають бути затверджені упродовж 45 днів після публікації закону про державний бюджет.
Такий механізм організації бюджетних відносин стратегічно важливий для нашої держави, тому з певними змінами та доповненнями може бути адаптований до вітчизняної практики, оскільки залучення громадськості до бюджетного процесу, зокрема на початковій стадії, дасть змогу не тільки демократизувати інститут бюджету, а й зробити його прозорим, відкритим і доступним. Тим більше, що визначений урядом курс до децентралізації узгоджується з останньою тезою. Щоправда, для впровадження такого підходу необхідна політична воля до реформування законодавства з тим, щоб домінанти його побудови не мали рекомендаційний характер.
Незважаючи на те, що на практиці можуть застосовуватися різні форми участі населення в бюджетному процесі, як-от: бюджетні слухання, збори громадян, громадські комісії, дорадчі комітети і робочі групи, громадські та консультаційні ради, підтримка проектів й ініціатив громадських організацій з місцевого бюджету через механізм конкурсів, консультації представників місцевої влади, одним зі слабких місць чинного законодавства є відсутність положень, які б регламентували процедури участі громадян у бюджетному процесі (ним не передбачено ні необхідності, ані умов проведення таких форм залучення громадськості).
Бюджетні слухання – це різновид громадських слухань і водночас важливий елемент бюджетного процесу. Метою цього заходу є створення передумов для залучення населення до прийняття місцевою владою рішень з питань формування та використання бюджету, врахування інтересів і побажань членів територіальної громади при визначенні напрямів місцевої бюджетної політики. Необхідність цієї й інших форм участі громадян у бюджетному процесі зумовлена обмеженістю можливостей представницької демократії. Трапляється, що депутати і посадові особи органів місцевого самоврядування неадекватно репрезентують інтереси територіальної громади.
Загалом же, на бюджетних слуханнях можуть розглядатися наступні питання: основні напрями та пріоритети бюджетної політики на місцевому рівні; проект місцевого бюджету на наступний рік; проблеми формування і використання ресурсів місцевого бюджету; питання розробки та фінансування цільових бюджетних програм; стратегія інвестиційної політики органу місцевого самоврядування й основні напрями капіталовкладень; проблеми бюджетного забезпечення галузей економічної та соціальної сфери; результати реалізації місцевої бюджетної політики; шляхи нарощування дохідної частини бюджету тощо.
Один із важливих напрямів забезпечення прозорості, відкритості та доступності бюджету в умовах демократизації суспільного життя – розвиток технології публічного доступу до бюджетної інформації. Зокрема, відповідно до Бюджетного кодексу України Міністерство фінансів України щорічно здійснює оприлюднення проекту закону та закону про Державний бюджет України, матеріалів про його виконання за підсумками місяця, кварталу, року. Натомість на місцеві державні адміністрації й органи місцевого самоврядування покладено обов'язок публікувати інформацію про місцеві бюджети, в тому числі відповідні рішення та звіти про виконання.
З позиції імплементації у бюджетне законодавство нашої держави викликає зацікавлення вже згаданий Закон Парламенту Румунії "Про державні фінанси", у якій зазначено, що крім річного звіту про виконання державного бюджету, передбачено прийняття законодавчого акту про середньострокове бюджетне звітування. На відміну від вітчизняної практики, де звітність про виконання бюджету може бути оперативною, місячною, квартальною та річною, її законодавче оформлення дає змогу контролювати державними і громадськими інститутами завершальний етап бюджетного процесу. Це робить його прозорим, доступним та відкритим.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Планування та управління фінансовими ресурсами територіальної громади» автора Кириленко О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Необхідність забезпечення прозорості бюджетного процесу“ на сторінці 1. Приємного читання.
