Видатки на управління – це одна з груп видатків місцевих бюджетів, кошти якої використовуються на забезпечення функціонування апарату управління. Кошти на цю групу видатків спрямовуються з усіх видів місцевих бюджетів, зокрема найбільше із сільських бюджетів – майже третю частину сукупних бюджетних витрат (табл. 7.1).
Таблиця 7.1
Частка бюджетних витрат місцевих бюджетів на державне управління в сукупних бюджетних витратах за 2012 – 1 півріччя 2015 pp., %
| Усього | Види бюджетів | ||||||
| Бюджет АРК, обласні, міські (міст Києва та Севастополя) бюджети | Бюджети міст республіканського (АРК). обласного значення | Районні бюджети | Бюджети міст районного значення | Селищні бюджети | Сільські бюджети | ||
| 2012 | 3.51 | 1,46 | 3.80 | 0.76 | 10.73 | 14.63 | 29,88 |
| 2013 | 3.64 | 1,53 | 3.98 | 0.72 | 10.78 | 14.87 | 30,42 |
| 2014 | 3.45 | 1,28 | 3.76 | 0.69 | 10.22 | 14.73 | 29,89 |
| 1 пів. 2015 | 3.45 | 1,14 | 3.77 | 0.64 | 12.09 | 16.53 | 33,62 |
На сучасному етапі децентралізації в Україні значна увага приділяється управлінським функціям органів виконавчої влади і місцевого самоврядування. На цьому фоні процес планування видатків місцевих бюджетів на управління має підвищити ефективність використання коштів місцевих бюджетів.
Загалом видатки місцевих бюджетів на управління включають поточні та капітальні видатки із загального та спеціального фондів відповідних бюджетів. Зокрема поточні видатки включають видатки на: оплату праці і нарахування на заробітну плату; використання товарів і послуг (предмети, матеріали, обладнання та інвентар; видатки на відрядження; оплату комунальних послуг та енергоносіїв); дослідження і розробки, окремі заходи по реалізації державних (регіональних) програм; соціальне забезпечення (виплату пенсій і допомог та інших виплат населенню). Капітальні видатки включають видатки на придбання основного капіталу (придбання обладнання і предметів довгострокового користування; капітальне будівництво (придбання); капітальний ремонт; реконструкцію та реставрацію; придбання землі та нематеріальних активів) та капітальні трансферти (підприємствам, установам, організаціям, органам державного управління інших рівнів).
Як свідчать статистичні дані, найбільша частка в структурі видатків місцевих бюджетів на управління припадає на оплату праці з нарахуваннями (майже 90% усіх видатків). Постановою Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" від 9 березня 2006 р. № 268 із змінами та доповненнями визначено, що умови оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування визначаються органом місцевого самоврядування виходячи з умов оплати праці, встановлених для державних службовців відповідних категорій і схем посадових окладів[1]. Для визначення фонду оплати праці беруть середню заробітну плату з нарахуваннями та перемножують на кількість штатних працівників.
Уряд постановою "Про визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України" від 26 листопада 2014 року № 664[2] визнав такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України "Про фінансове забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування" від 3 грудня 1997 року №1349. Зазначеною постановою були затверджені типові штати, яких повинні були дотримуватись голови обласних, Київської та Севастопольської міських, районних, районних у містах рад, міські, селищні і сільські голови під час підготовки пропозицій щодо структури виконавчого апарату обласних, районних, районних у містах рад, виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, районних у містах рад, загальної чисельності апарату рад та їх виконавчих органів. Зазначені типові штати використовувалися під час планування відповідних бюджетів для проведення розрахунків видатків на утримання апарату рад. Тому з 1 січня 2015 року органи місцевого самоврядування мають повне право самостійно затверджувати загальну чисельність апарату місцевої ради та її виконавчих органів.
Планування заробітної плати окремих штатних працівників передбачає врахування їх посадових окладів, доплат за ранги, які їм присвоєно, надбавок за стаж роботи на державній службі, премій та інших надбавок, матеріальної допомоги.
Посадові оклади працівників апарату органів виконавчої влади установлюються залежно від обсягу і характеру компетенції на конкретній посаді, складності та рівня відповідальності виконуваних службових обов'язків, ролі і місця посади в структурі відповідного органу. Розміри окладів визначено у схемах посадових окладів, що відображені у додатках 48-54 постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" від 9 березня 2006 р. № 268 (див. інформ. матеріали). Розмір посадових окладів залежить і від віднесення області чи міста до відповідної групи за оплатою праці залежно від кількості населення, що визначено у Постанові Кабінету Міністрів України "Деякі питання віднесення областей та міст до груп за оплатою праці" від 21 липня 2005 р. № 614[3].
Посадовим особам місцевого самоврядування передбачаються надбавки до посадових окладів за ранг. Посади службовців поділяються на 7 категорій Службовцям, які займають посади в межах певної категорії присвоюються відповідні ранги, зокрема:
• перша категорія – 1-3 ранг,
• друга категорія – 3-5 ранг,
• третя категорія – 5-7 ранг,
• четверта категорія – 8-9 ранг,
• п'ята категорія – 9-11 ранг,
• шоста категорія – 11-13 ранг,
• сьома категорія – 13-15 ранг (див. інформ. матеріали).
Розміри надбавок до посадових окладів за ранги посадовим особам місцевого самоврядування визначено у додатку 57 постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" від 9 березня 2006 р. № 268 (див. інформ, матеріали).
З метою залучення до роботи в органах місцевого самоврядування висококваліфікованих фахівців, працівникам виплачують до посадових окладів:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Планування та управління фінансовими ресурсами територіальної громади» автора Кириленко О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розрахунок планових видатків на управління“ на сторінці 1. Приємного читання.
