Територіальні громади є власниками певного комунального майна. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради. Можливість одержання доходу в процесі управління комунального майна в умовах недосконалості механізму такого управління призводить до з'яви у цій сфері значних корупційних ризиків. Зазначені ризики виникають як під час відчуження комунального майна, так і в процесі його використання (рис. 10.3).
Рис. 10.3. Напрямки поширення корупційних ризиків у сфері управління комунального майна
Чи не найбільш гостро питання корупції стосується приватизації комунального майна. Суспільство сприймає корупцію у сфері приватизації особливо гостро, адже відчужувана власність створювалася в попередні періоди працею самих людей.
Приватизація об'єктів комунальної власності здійснюється відповідно до Законів України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", "Про приватизацію державного майна", "Про Державну програму приватизації" та згідно з Постановою КМУ № 1891 від 10.12.2003 р. "Про затвердження Методики оцінки майна". Крім цього, відповідний орган місцевого самоврядування ухвалює програму приватизації об'єктів комунальної власності відповідної територіальної громади, в якій детально визначає суб'єкти приватизації, склад об'єктів, форми та процедури, а також інші важливі положення цього процесу.
Ключові повноваження у сфері приватизації комунального майна належать місцевим радам. До виключної компетенції сільських, селищних і міських рад належить:
• прийняття рішень щодо відчуження комунального майна відповідно до закону;
• затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації;
• визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності;
• вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об'єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, про надання у концесію об'єктів права комунальної власності, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.
Варто зазначити, що сільські, селищні та міські ради можуть приймати рішення про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення.
Повноваження щодо управління рухомим і нерухомим майном та іншими об'єктами, що належать до комунальної власності територіальних громад відповідно районів та областей, виконують районні та обласні ради.
Під час проведення приватизації часто використовуються такі методи, як навмисне доведення підприємств до банкрутства з метою зниження їхньої реальної вартості; змова між посадовими особами органів приватизації про заниження вартості майна приватизованого підприємства з подальшим його викупом; приватизація підприємств за їх залишковою вартістю; стримування адміністрацією підприємств акціонування з метою створення умов для придбання об'єктів у особисту власність через підставних осіб; привласнення або передача в довгострокову оренду комерційним структурам рентабельних виробництв без дозволу державних органів управління і згоди трудових колективів; придбання акцій через підставних осіб; включення до числа акціонерів осіб, які не є працівниками підприємства; передача держмайна у приватну власність на підставі рішень не уповноважених на це осіб тощо.[1]
В основі причин, які спричиняють корупційні ризики у сфері управління комунальним майном, є:
• встановлення заниженої початкової вартості об'єкта, який виставляють на приватизацію;
• визначення дискримінаційних умов приватизації, які необгрунтовано звужують коло претендентів на участь в приватизації;
• застосування процедур приватизації, які позбавляють фінансової конкуренції потенційних учасників за придбання об'єкту;
• неналежне інформування потенційних учасників приватизаційного процесу про проведення аукціону та конкурсу.
Окремо варто зупинитися на проблемі доведення до банкрутства комунального підприємства. З метою здобуття контролю над комунальним підприємством та заволодіння його власністю окремі особи вдаються до штучного доведення до банкрутства. Цьому може сприяти корупційні діяння посадових осіб, як самого підприємства, так і осіб, уповноважених здійснювати над ним контроль.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Планування та управління фінансовими ресурсами територіальної громади» автора Кириленко О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Корупційні механізми у сфері управління комунальним майном“ на сторінці 1. Приємного читання.
