Корупційні злочини у сфері земельних відносин в Україні доволі поширені. Величезні суми хабарів, які підприємці та звичайні громадяни змушені сплачувати чиновникам, що розпоряджаються державними та комунальними землями, погоджують проектну документацію, реєструють земельні ділянки й права на них, підтверджуються статистикою правоохоронних органів[1]. Згідно з інформацією Генеральної прокуратури України, лише її підрозділами впродовж 2014 р. було виявлено 181 корупційне правопорушення у сфері земельних відносин.[2] Явище корупції в сфері земельних відносин досить різноманітне, розгалужене, багатогранне, багатофункціональне і складне, оскільки воно охоплює і включає в себе й інші види корупції. Сюди можна включити і корупцію у сфері державної служби, в органах місцевого самоврядування, в органах виконавчої влади, у сфері надання адміністративних послуг, в судових органах, корупцію в органах внутрішніх справ, корупцію в депутатській діяльності і багато інших, але це вже тема для іншої статті. Отже, простір для існування земельної корупції зачіпає майже всі інститути гілок влади, оскільки всі вони прямо чи опосередковано мають відношення до земельних відносин. Підтвердженням цього є той факт, що корупція в сфері земельних відносин охоплює також значну кількість суб'єктів держави, до повноважень яких входить одне, на наш погляд, найвідповідальніше – розпорядження земельними ресурсами[3].
Відповідно до Земельного Кодексу України розпоряджатися землями мають право: Кабінет Міністрів України; Верховна Ради Автономної Республіки Крим; Рада міністрів Автономної республіки Крим; Київська і Севастопольська міські ради; обласні ради; районні ради; сільські, селищні, міські ради; місцеві державні адміністрації. Окрім перелічених державних інституцій, які займаються державним управлінням земельними ресурсами, функціонують і ряд інших, таких як: Держземагенство та його структурні підрозділи; Державне агентство водних ресурсів та його структурні підрозділи; Держлісагенство та його структурні підрозділи; Державне підприємство "Центр державного земельного кадастру"; районні та міські органи містобудування та архітектури; природоохоронні та санітарно-епідеміологічні органи. Корупція в земельній сфері складається з великого кола заплутаних, бюрократичних зв'язків, що утворюють складну систему її функціонування.[4]
Принципове значення для управління фінансами територіальних громад має реалізація органами влади повноважень на передачу земельних ділянок у власність чи у користування. Такими повноваженнями в Україні наділені як органи місцевого самоврядування, так і органи державного управління. Як видно з рис. 10.1, сільські, селищні та міські ради уповноважені передавати земельні ділянки будь- якого цільового призначення, які належать лише до комунальної власності відповідних громад. Варто зазначити, що розмежування земель державної та комунальної власності здійснено на основі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" № 5245-VI від 06.09.2012 р. Згідно з цим нормативно-правовим актом, землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються:
• а) земельні ділянки:
– на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади;
– які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій;
• б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок державної власності, зокрема зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту, в якому визначено землі державної власності[5].
При цьому у державній власності залишаються:
• а) розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки:
– на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна державної власності;
– які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук;
– які належать до земель оборони;
• б) земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
• в) землі зон відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
• г) усі інші землі, розташовані за межами населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади.
Варто зазначити, що місцеві бюджети одержують доходи від різних операцій з земельними ділянками. Так, у разі продажу земельної ділянки (або прав на неї), яка належить до комунальної власності, відповідні місцеві бюджети одержують увесь обсяг коштів, сплачених за цю операцію майбутнім землевласником або землекористувачем. У разі вчинення аналогічних операцій з землею, яка належить до державної форми власності, місцеві бюджети одержують 90% відповідних надходжень (10% коштів зараховують до державного бюджету). Відповідним чином відбувається зарахування земельного податку та орендної плати.
Рис. 10.1. Повноваження органів влади щодо передачі земельних ділянок у власність чи у користування[6]
Прямим негативним наслідком корупційних явищ у сфері земельних відносин є втрата місцевим бюджетом потенційних надходжень внаслідок корупційних діянь службових осіб. Відповідно до даних звіту соціологічного опитування, серед причин, що породжують корупцію в земельних відносинах є такі: недосконалість законодавчої бази (непрозорість, неоднозначність, суперечливість); неоднозначність законодавчої бази; бюрократична, складна та затяжна у часі процедура отримання дозволів; відсутність чіткості та однозначності в законі; непрозорість інформації про надання дозволів, її неврегульованість; специфіка менталітету населення; часті зміни влади на місцевому рівні; низький рівень бізнес-культури[7].
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Планування та управління фінансовими ресурсами територіальної громади» автора Кириленко О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Наявні корупційні ризики при наданні земельних ділянок та шляхи їх зменшення“ на сторінці 1. Приємного читання.
