Діяльність, пов'язана з паркуванням транспортних засобів, сьогодні набула широкого розповсюдження. При цьому плата за паркування автомобілів є одним з найважливіших джерел наповнення місцевих бюджетів у країнах з усталеними традиціями місцевого самоврядування. Натомість в Україні сформувалася інша ситуація: надходження збору за припаркування автотранспорту склали тільки близько 3% від загального обсягу місцевих податків і зборів. Поліпшення механізму його справляння разом зі збільшенням кількості транспортних засобів, розширенням мережі зон паркування і покращенням якості послуг сприятимуть зростанню темпів його надходження.
Податковим кодексом України передбачено дві категорії платників збору за місця для паркування транспортних засобів[1] (табл. 3.17). З одного боку, ними є юридичні особи, їх філії (відділення, представництва) – організації, створені та зареєстровані у встановленому порядку. З іншого боку, фізичні особи-підприємці – громадяни, котрі здійснюють своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації. Ці особи, відповідно до рішення сільської, селищної або міської ради, організовують та провадять діяльність з паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування і спеціально відведених автостоянках.
Таблиця 3.17
Основні елементи оподаткування збору за місця для паркування транспортних засобів
| Платники збору | Юридичні особи, їх філії, фізичні особи – підприємці, які згідно з рішенням місцевої ради організовують та провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках. |
| Об'єкт оподаткування | Земельна ділянка, яка спеціально відведена для забезпечення паркування транспортних засобів, за винятком площі земельної ділянки, яка відведена для безоплатного паркування, передбачених Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" · [2] · . |
| База оподаткування | Площа земельної ділянки, відведена для паркування, а також площа комунальних гаражів, стоянок, паркінгів (будівель, споруд, їх частин), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету. |
| Ставки збору | Встановлюються за день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 кв. м площі земельної ділянки у розмірі від 0,03% до 0,15% мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. |
Перелік спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів, в якому зазначаються їх місце розташування, загальна площа, технічне облаштування, кількість місць для паркування транспортних засобів, затверджується рішенням сільської, селищної або міської ради про встановлення збору (див. інформ, матеріали). Таке рішення разом з переліком осіб, які уповноважені організовувати та провадити діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів, надається виконавчим органом сільської, селищної, міської ради відповідному контролюючому органу.
Рис. 3.13. Повноваження сільських, селищних і міських рад стосовно збору за місця для паркування транспортних засобів
Ставка збору встановлюються сільською, селищною або міською радою за кожний день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів за 1 кв. м площі земельної ділянки у розмірі від 0,03% до 0,15% мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. При визначенні ставки місцеві ради враховують місце розташування спеціально відведених місць для паркування транспортних засобів, площу спеціально відведеного місця, кількість місць для паркування транспортних засобів, спосіб поставлення транспортних засобів на стоянку, режим роботи та їх заповнюваність (рис. 3.13).
Збір за місця для паркування транспортних засобів сплачується за місцем розташування об'єкта оподаткування і зараховується до відповідного бюджету[3]. Якщо земельна ділянка, відведена для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів, розташована на території міста обласного значення (міста районного значення, села і селища, об'єднаної територіальної громади), то збір надходить до доходів загального фонду бюджету міста обласного значення (бюджету міста районного значення, сільського та селищного бюджету, бюджету об'єднаної територіальної громади).
Єдиний податок
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Планування та управління фінансовими ресурсами територіальної громади» автора Кириленко О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Збір за місця для паркування транспортних засобів“ на сторінці 1. Приємного читання.
