Після прийняття проекту закону про Державний бюджет України у другому читанні Кабінет Міністрів України у тижневий строк забезпечує доведення Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям, виконавчим органам відповідних місцевих рад визначених таким законом показників міжбюджетних відносин (включаючи обсяги міжбюджетних трансфертів для відповідних бюджетів) і текстових статей, а також організаційно-методологічних вимог щодо складання проектів місцевих бюджетів. У триденний строк з дня отримання таких документів Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні державні адміністрації доводять виконавчим органам міських (міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення) рад, районним державним адміністраціям відповідні обсяги субвенцій.
Маючи в розпорядженні інформацію про плановий обсяг дохідної бази відповідного місцевого бюджету, показники міжбюджетних відносин, бюджетні запити розпорядників коштів, депутатські запити та звернення, результати громадських слухань та обговорень програми соціально- економічного розвитку та проекту місцевого бюджету, матеріали надані управліннями і відділами виконавчих органів ради, а також пропозиції та рекомендації всіх учасників бюджетного процесу фінансовий орган виконавчого органу місцевої ради та утворена робоча група з питань формування проекту рішення місцевої ради про бюджет повинні забезпечити ефективний попередній прогноз витрат бюджету на наступний рік та порівняти прогнозні показники з аналогічними показниками за попередні 3 роки.
З 2015 року суттєвих змін зазнала практика бюджетного планування видаткової частини місцевих бюджетів. Держава взяла на себе повну відповідальність щодо: надання освітніх послуг загальноосвітніми навчальними закладами, підготовку робітничих кадрів професійно-технічними закладами, забезпечення медичного обслуговування населення, фінансування державних програм соціального захисту окремих категорій громадян. З цією метою місцевим бюджетам надаються нові види трансфертів як освітня субвенція, субвенція на підготовку робітничих кадрів, медична субвенція та інші.
Згідно зі статтею 77 Бюджетного кодексу України місцеві ради при затвердженні відповідних місцевих бюджетів враховують у повному обсязі цільові кошти, передбачені у складі видатків при визначенні міжбюджетних трансфертів міждержавним бюджетом та місцевими бюджетами. Обсяги таких коштів зменшенню не підлягають. Таким чином, видатки на охорону здоров'я, освіту та підготовку робітничих кадрів, що делегуються відповідному місцевому бюджету забезпечуються за рахунок міжбюджетних трансфертів, а зокрема медичної, освітньої субвенції та субвенції та на підготовку робітничих кадрів. Розраховуються обсяги даних субвенцій на основі відповідних формул, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Механізм та формули розрахунку цих субвенцій детальніше розглянуто у § 5.4 – 5.6. Таким чином у сфері освіти та охорони здоров'я розроблені та затверджені нормативи бюджетної забезпеченості, які лягають в основу розрахунків видатків місцевих бюджетів у цих сферах. Розподіл цих субвенцій здійснює головний розпорядник коштів. Однак у місцевих бюджетах можуть плануватися видатки на освіту та охорону здоров'я в обсягах, що перевищують формульні розрахунки відповідних субвенцій, однак дане перевищення фінансується за рахунок власних фінансових ресурсів відповідних місцевих бюджетів.
У інших сферах, на які у місцевих бюджетах плануються видатки, – складніша ситуація. Це пов'язано з тим, що немає затверджених соціальних стандартів надання послуг у цих сферах та нормативів бюджетної забезпеченості. Планування видатків у цих сферах здійснюється з врахуванням галузевих стандартів, перш за все щодо штатної кількості працівників та лімітів витрат на енергоресурси, а також програм соціально-економічного розвитку відповідної території. Планувати видатки місцевих бюджетах у цих сферах можна лише за рахунок власних фінансових ресурсів, обсяг яких досить обмежений. Таким чином, в процесі планування видатків місцевих бюджетів відповідні місцеві фінансові органи повинні виходити з прогнозованого обсягу їх доходів і на основі опрацювання бюджетних запитів розпорядників коштів приймати рішення щодо включення відповідних видатків, зазначених у бюджетних запитах у проект місцевого бюджету і в яких обсягах.
У процесі планування видатків місцевих бюджетів, а зокрема видатків на утримання бюджетних установ, виконавчі органи місцевих рад перевіряють правильність і доцільність представлених розрахунків розпорядниками бюджетних коштів у бюджетних запитах, а також здійснюють власні розрахунки за такими групами видатків:
• оплата праці і нарахування на заробітну плату;
• використання товарів і послуг;
• обслуговування боргових зобов'язань;
• поточні трансферти;
• соціальне забезпечення;
• придбання основного капіталу;
• капітальні трансферти.
В бюджетних установах на розмір та методологію визначення видатків за кожною групою впливають різні чинники, які притаманні для тієї чи іншої галузі. Однак однією з основних категорій видатків усіх бюджетних установ, методологія розрахунку яких однакова для усіх галузей, є видатки на комунальні послуги та енергоносії. Ці видатки розраховуються методом прямого розрахунку з врахуваннями прогнозованого обсягу отримання послуг чи використання енергоносіїв, чинних тарифів та порядку розрахунку плати за послуги та енергоносії. Прогнозований обсягу отримання послуг чи використання енергоносіїв визначається в основному на основі даних попередніх років.
До видатків на оплату комунальних послуг та енергоносіїв включають:
• оплату теплопостачання (видатки плануються виходячи із прогнозованого обсягу споживання теплової енергії та розміру тарифу за 1 Гкал. за умови наявності лічильника або виходячи із опалювальної площі та тарифу за опалення 1 кв. м );
• оплату водопостачання та водовідведення (плануються окремо для споживання холодної та гарячої води шляхом множення запланованого обсягу споживання на відповідний тариф та витрат на водовідведення);
• оплату електроенергії (розраховують шляхом множення прогнозованого обсягу споживання на розмір тарифу за 1 кВт/год.);
• оплату природного газу (розраховують шляхом множення прогнозованого обсягу споживання на розмір тарифу за 1 куб. м.);
• оплату інших комунальних послуг (такі видатки можуть включати витрати на обслуговування антен, ліфтів, вивіз сміття, дератизації приміщень та інші комунально-експлуатаційні послуги і плануються згідно з укладеними договорами за останній звітний рік та розміру цін на ці послуги);
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Планування та управління фінансовими ресурсами територіальної громади» автора Кириленко О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Планування видатків місцевих бюджетів.“ на сторінці 2. Приємного читання.
