Діяльність фінансово-кредитних установ на ринку фінансових послуг Франції

Грошово-кредитні системи зарубіжних країн

Банки взаємного кредитування – спеціалізовані комерційні банківські установи, які проводять кредитування інших банків. У Франції їх нараховується майже 4 тис. Вони об'єднані в 20 федерацій і входять в "Національну конфедерацію взаємного кредиту" [205, с. 343]

Іпотечні банки – спеціалізовані комерційні банківські установи, які здійснюють іпотечне кредитування і перепродаж іпотек. Наприклад, "Французький поземельний кредит" (Credit Fonderde France), заснований 1852 р., спеціалізується на наданні іпотечних позичок. За формою організації це приватний акціонерний банк, але керуючий банку та його заступники призначаються державою. Капітал банку складається з акціонерного і позикового та мобілізується шляхом випуску облігацій. Основне місце в його операціях посідає середньо- і довготермінове кредитування будівельних організацій і землевласників на промислове та житлове будівництво. Він також надає позики місцевим органам влади [205, с. 342; 143, с. 156; 132; 89, с. 124].

До спеціалізованих фінансово-кредитних інститутів також відносяться зареєстровані на фондовій біржі лізингові компанії з розвиненою мережею відділень, а також регіональні компанії розвитку, що мають тісні зв'язки з регіональною промисловістю і торгівлею.

У Франції діють також такі типи венчурних компаній: з обмеженим (10 років) терміном існування; товариства фінансових інновацій; компанії розвитку регіонів; товариства фінансування кіно-, аудіо- і відеоіндустрії [46, с. 194-195].

На території Франції функціонують іноземні банки, які в основному спеціалізуються на обслуговуванні зовнішньоекономічної діяльності і на операціях на ринку позикових капіталів. У 1999 р. функціонувало 165 відділень і філій іноземних банків, з яких 61 – з країн Європейського співтовариства і 104-3 інших країн світу. Переважна більшість іноземних банків – це філії британських та італійських банків [143, с. 99-100].

Ощадні каси вважаються публічно-правовими установами, що не ставлять за мету отримання прибутку. Тому прибутки не повинні розподілятися між акціонерами, а використовуватися або для поповнення власних коштів, або для створення особливих пільг своїм клієнтам [205, с. 343].

Прийнятий 25.06.1999 р. Закон "Про вклади і фінансову безпеку" змінив статус ощадних кас. З того часу ощадні каси, як і кооперативні банки, можуть здійснювати будь-яку банківську діяльність. Відповідно до закону ощадні каси розподіляються за трирівневою схемою [46, с. 203]:

• Національна федерація ощадних кас (FNCE) і Національна каса ощадних кас (CNCE);

• регіональні ощадні каси;

• місцеві ощадні суспільства (SLE).

До групи ощадних кас відносяться ощадні каси при поштових відділеннях і кооперативні ощадні каси. Ощадні каси є об'єднанням більш ніж 400 регіональних ощадних установ. Вони приймають депозити і надають кредити фізичним особам та організаціям некомерційного характеру, а за законом 1987 р. і деяким фірмам, чиї акції не котируються на біржі. Свої ресурси депозитно-ощадні каси також формують за рахунок ресурсів пенсійних кас і страхових компаній. Ці кошти вони вкладають в облігації державних позик місцевим органам влади, державним підприємствам і для переобліку середньострокових зобов'язань іншим кредитним установам [132; 143, с. 153; 89, с. 124].

Система кредитних кооперативів посідає особливе місце в кредитній системі Франції. Кредитні кооперативи, що об'єднують дрібних промисловців і торговців, називаються народними банками. Перший кооперативний банк був заснований у Франції в 1893 р. і з того часу кредитні кооперативи успішно розвиваються, будучи абсолютно оригінальним напрямом на ринку фінансових послуг Франції [46, с. 202]. Кредитні кооперативні установи пов'язані з Національною касою сільськогосподарського кредиту і Профспілковою палатою народних банків, мають відповідно 60% та 65% всієї кількості кооперативних банків і їх відділень. Організація сільськогосподарської кредитної кооперації є триступінчастою системою, її основа – місцеві кооперативні каси, які об'єднуються на регіональному рівні в організації. Ресурси місцевих кредитних кооперативів складаються з внесків членів та нечленів кооперативів, а кредити надаються тільки членам кооперативів на різні терміни [132; 89, с. 125].

Установи муніципального кредиту – це державні установи, підпорядковані одночасно місцевим префектурам та Міністерству фінансів. Зазначені установи мають право здійснювати кредитні операції з приватними особами. їх активи становлять незначну частку в сукупному кредитному обсязі Франції.

Пенсійні фонди. Пенсійна система Франції є однією з найстаріших, адже вже у XVII ст. було запроваджено пенсійне забезпечення для моряків. Французька пенсійна система грунтується на двох фундаментальних принципах. По-перше – пенсійне накопичувальне страхування: пенсія виплачується із коштів, заощаджених протягом трудової діяльності. По-друге – солідарність: пенсії виплачуються людям похилого віку з відрахувань нині працюючих. Пенсійна система Франції включає велику кількість різних пенсійних схем, що залежать від професійної групи працівника. Найважливіші дві схеми: "загальна", що охоплює найнятих працівників приватного сектора, і "спеціальна", призначена для працівників державного сектора. Управління схемами здійснюється на паритетних началах соціальними партнерами, тобто представниками профспілок або асоціацій працівників з одного боку і працедавців з іншого (під контролем держави). Пенсія у Франції складає 50% від середньої зарплати за останні 11 трудових років. Але існує таке поняття як мінімальна і максимальна державна пенсія. Мінімальна пенсія становить 6 тис. євро за рік, максимальна – вдвічі більша [254].

Страхові компанії. Французька система соцзахисту населення є одним з варіантів моделі соціального страхування Бісмарка, що переважає в Європі. Вона формується за рахунок внесків найманих працівників і підприємців на користь пенсіонерів та нужденних. В основі соціальної політики країни – принцип професіональної солідарності, що передбачає існування страхових компаній, управління якими здійснюють на паритетних началах наймані робітники і підприємці. В країні існують різноманітні страхові фонди, які реалізують окремі соціальні програми, що доповнюють обов'язкові соціальні послуги в межах загальних обов'язкових схем соціального захисту [254].

Страхові компанії у Франції поділяються на три групи: акціонерні, взаємні і націоналізовані. Основні види страхування – автострахування й страхування життя, а мобілізовані кошти інвестуються переважно в державні цінні папери. Найбільшою страховою групою є "Паризький страховий союз", який довгий час страхував від пожеж та інших майнових ризиків. Останнім часом значну увагу дана компанія приділяє й страхуванню життя. Найбільшим перестрахувальною установою, що проводить досить активні міжнародні операції, є "Комерційне товариство перестрахування", засноване в 1969 р. [205, с. 344].

Сектор страхування включає біля 600 компаній, 20 з яких спеціалізуються на перестрахуванні. Франція має три страхові компанії, які входять в десятку найбільших Європейських страхових компаній: UAP, АХА, AGF.

На кредитному ринку Франції функціонують також компанії споживчого кредиту та фінансові товариства, які управляють портфелями цінних паперів промислово-торгових груп.

Таким чином, незважаючи на нетривалий історичний період розвитку, кредитна система Франції набула широкого розвитку як в середині країни, так і далеко за її межами.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Грошово-кредитні системи зарубіжних країн» автора Герасимчук З.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Діяльність фінансово-кредитних установ на ринку фінансових послуг Франції“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНІ СИСТЕМИ РОЗВИНУТИХ КРАЇН СВІТУ

  • Регулюючі органи грошово-кредитної системи США

  • Інші органи регулювання грошово-кредитної системи США

  • Комерційні банки та небанківські фінансово-кредитні установи США

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА ВЕЛИКОБРИТАНІЇ

  • Банк Англії – центральний орган регулювання грошово-кредитної системи країни

  • Другий рівень кредитної системи Великобританії

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА НІМЕЧЧИНИ

  • Органи грошово-кредитного регулювання в Німеччині

  • Федеральне управління фінансового нагляду Німеччини

  • Фінансова архітектура Німеччини

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА ФРАНЦІЇ

  • Ланка верхнього рівня регулювання кредитної системи Франції

  • Допоміжні органи регулювання та контролю за кредитною діяльністю

  • Інші централізовані служби в структурі кредитної системи Франції

  • Діяльність фінансово-кредитних установ на ринку фінансових послуг Франції
  • ГРОШОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА ЯПОНІЇ

  • Банк Японії – центр кредитної системи країни

  • Федеральна корпорація страхування депозитів

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА ІТАЛІЇ

  • Органи регулювання грошово-кредитних відносин в Італії

  • Система фінансово-кредитних установ Італії

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА КАНАДИ

  • Регуляторна система Канади

  • Канадська корпорація страхування депозитів

  • Фінансово-кредитні інститути Канади та їх діяльність на ринку фінансових послуг країни

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНІ СИСТЕМИ ДЕЯКИХ ПОСТРАДЯНСЬКИХ КРАЇН

  • Гроші та кредит СРСР в період 1917-1945 pp.

  • Грошова та кредитна системи СРСР в період 1946-1991 pp.

  • Грошово-кредитна система Російської Федерації

  • Кредитна система РФ: структура та функції

  • Асоціація кредитних організацій

  • Національне бюро кредитних історій

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА РЕСПУБЛІКИ БІЛОРУСЬ

  • Національний банк Республіки Білорусь

  • Другий рівень фінансово-кредитної системи Республіки Білорусь

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА РЕСПУБЛІКИ КАЗАХСТАН

  • Розвиток кредитної системи Казахстану

  • Національний Банк Республіки Казахстан: структура, основні завдання та функції

  • Казахська система гарантування депозитів

  • Функціонування сегментів кредитного сектору Республіки Казахстан

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНІ СИСТЕМИ ДЕЯКИХ КРАЇН ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЄВРОПИ

  • Національний банк Польщі: історичні аспекти, функції та організаційна структура

  • Організаційна структура центрального банку Польщі

  • Характеристика фінансово-кредитних установ Польщі

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА УГОРЩИНИ

  • Національний банк Угорщини

  • Угорська банківська асоціація

  • Діяльність Державної фінансової інспекції

  • Угорська фінансово-кредитна архітектура

  • Банківська система Угорщини

  • Система кредитно-ощадних кооперативів Угорщини

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА ЧЕХІЇ ТА СЛОВАЧЧИНИ

  • Розвиток грошово-кредитної системи Словаччини

  • Національна система регулювання грошово-кредитних відносин в Чеській та Словацькій Республіках

  • Національний банк Словацької Республіки

  • Діяльність банківських та небанківських фінансово-кредитних інституцій в Чеській та Словацькій Республіках

  • Другий рівень кредитної системи Словацької Республіки

  • ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК