Діяльність фінансово-кредитних установ на ринку фінансових послуг Франції

Грошово-кредитні системи зарубіжних країн

• місцеві кооперативні каси.

• 3.3. Установи муніципального кредиту.

• 3.4. Пенсійні фонди.

• 3.5. Страхові компанії:

  – акціонерні страхові компанії;

  – взаємні страхові компанії;

  – націоналізовані страхові компанії.

• 3.6. Компанії споживчого кредиту.

• 3.7. Фінансові товариства.

Особливість організації французької кредитної системи полягає в тому, що у країні в законодавчому порядку закріплена різниця між кредитними установами, які мають право приймати вклади до запитання терміном до 2-х років (депозитні та ділові банки) і які такого права не мають (установи споживчого кредиту, лізингові, іпотечні компанії, установи житлового кредиту, факторингові компанії та ін.) [132].

Комерційні банки Франції поділяються на універсальні та спеціалізовані. До перших належать депозитні та ділові банки, а до других – банки взаємного кредитування, іпотечні банки, іноземні банки.

Депозитні банки у відповідності із законом приймають внески до запитання і проводять операції з поточними рахунками. Вони також мають право приймати строкові депозити терміном до 2-х років. Серед депозитних банків переважну більшість становлять державні депозитні банки. До найбільших депозитних банків належать "Креді Агріколь" (Credit Agricole), "Банк Націонал'де Парі" (Banque Nationale de Paris), "Креді Ліонне" (Credit Lyonnais), "Сосьете Женераль" (Societe Generate), "Банк Паріба" (Banque Paribas), "Індосуець" (Banque Indosuez), "Креді Коммерсіаль де Франс" (Credit Commercial de France) і "Креді Індустріаль є Коммерсіаль" (Credit Industrie et Commercial, CIC) [46, c. 195]. Завдяки державним гарантіям ці установи сконцентрували понад половину поточних рахунків підприємств, операцій із цінними паперами, 67% депозитів і кредитів [132].

До депозитних банків відносять також 7 облікових домів, що спеціалізуються на короткострокових депозитно-позичкових і валютних операціях. Вони виконують роль обов'язкового посередника між грошовим ринком і Банком Франції [205, с. 341].

Важливу роль в економіці країни відіграють "ділові банки", що здебільшого виконують інвестиційні функції (купівля, андерайтинг та реалізація цінних паперів), здійснюють постійні інвестиції (участь у капіталах й управлінні підприємствами), приймають короткотермінові депозити від компаній, у яких ділові банки володіють не менш ніж 15% акціонерного капіталу.

Серед найбільших ділових банків відомі:

• "Банк Парижа і ПеіБа" (BNP Paribas Bank), який здійснює такі операції: відкриття рахунків, обіг чеків, управління рахунками, випуск банківських карток, надання споживчих кредитів, іпотечних кредитів, страхування та гарантування, кредитування житлового будівництва, вклади до запитання, термінові вклади, накопичувальні рахунки, страхування життя, операції на біржі, партнерські пропозиції тощо;

• "Банк Ендосюез" (Bank of Endosyuez), заснований у 1975 р. внаслідок злиття "Індокитайського банку" і "Суецького банку".

В групу ділових банків ввійшла більшість банківських домів, які з середини 60-х pp. XX ст. змінили статус родинних підприємств і перейшли до категорії акціонерних банків. Серед тих, що лишились, найбільш потужною є фінансова група "Брати Ротшильд".

У французькій кредитній системі широко представлені спеціалізовані кредитні установи. Серед них потрібно виділити Банк "Національний кредит" (Credit Nationale) – акціонерний напівдержавний банк. Його акціонерами є промислові компанії, банки та приватні особи, але їх діяльність знаходиться під безпосереднім контролем держави. Крім власного капіталу, його пасиви складаються з позичкових коштів, залучених у результаті випуску облігацій, і позик казначейства. Основними активними операціями "Національного кредиту" є надання середньо- і довгострокових кредитів державним і приватним підприємствам, а також гарантій, завдяки яким зобов'язання боржників можуть бути враховані кредиторами прямо і опосередковано (через доручення інших кредитних органів). З 1950 р. "Національний кредит" бере активну участь у кредитуванні експорту, надаючи середньо- і довгострокові кредити. Довгострокове кредитування він здійснює разом з "Банком зовнішньої торгівлі" [143, с. 154-155].

Банк зовнішньої торгівлі – державний спеціалізований акціонерний банк, акціонерами якого є державні кредитні установи. Він виконує функції, пов'язані з кредитуванням експорту. Найважливішими з них є безпосереднє кредитування зовнішньої торгівлі та надання гарантій щодо експортних кредитів, що значно полегшує облік векселів у "Національному кредиті" та Банку Франції. Своїми операціями Банк зовнішньої торгівлі сприяє розширенню експорту [143, с. 155].

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Грошово-кредитні системи зарубіжних країн» автора Герасимчук З.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Діяльність фінансово-кредитних установ на ринку фінансових послуг Франції“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНІ СИСТЕМИ РОЗВИНУТИХ КРАЇН СВІТУ

  • Регулюючі органи грошово-кредитної системи США

  • Інші органи регулювання грошово-кредитної системи США

  • Комерційні банки та небанківські фінансово-кредитні установи США

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА ВЕЛИКОБРИТАНІЇ

  • Банк Англії – центральний орган регулювання грошово-кредитної системи країни

  • Другий рівень кредитної системи Великобританії

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА НІМЕЧЧИНИ

  • Органи грошово-кредитного регулювання в Німеччині

  • Федеральне управління фінансового нагляду Німеччини

  • Фінансова архітектура Німеччини

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА ФРАНЦІЇ

  • Ланка верхнього рівня регулювання кредитної системи Франції

  • Допоміжні органи регулювання та контролю за кредитною діяльністю

  • Інші централізовані служби в структурі кредитної системи Франції

  • Діяльність фінансово-кредитних установ на ринку фінансових послуг Франції
  • ГРОШОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА ЯПОНІЇ

  • Банк Японії – центр кредитної системи країни

  • Федеральна корпорація страхування депозитів

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА ІТАЛІЇ

  • Органи регулювання грошово-кредитних відносин в Італії

  • Система фінансово-кредитних установ Італії

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА КАНАДИ

  • Регуляторна система Канади

  • Канадська корпорація страхування депозитів

  • Фінансово-кредитні інститути Канади та їх діяльність на ринку фінансових послуг країни

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНІ СИСТЕМИ ДЕЯКИХ ПОСТРАДЯНСЬКИХ КРАЇН

  • Гроші та кредит СРСР в період 1917-1945 pp.

  • Грошова та кредитна системи СРСР в період 1946-1991 pp.

  • Грошово-кредитна система Російської Федерації

  • Кредитна система РФ: структура та функції

  • Асоціація кредитних організацій

  • Національне бюро кредитних історій

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА РЕСПУБЛІКИ БІЛОРУСЬ

  • Національний банк Республіки Білорусь

  • Другий рівень фінансово-кредитної системи Республіки Білорусь

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА РЕСПУБЛІКИ КАЗАХСТАН

  • Розвиток кредитної системи Казахстану

  • Національний Банк Республіки Казахстан: структура, основні завдання та функції

  • Казахська система гарантування депозитів

  • Функціонування сегментів кредитного сектору Республіки Казахстан

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНІ СИСТЕМИ ДЕЯКИХ КРАЇН ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЄВРОПИ

  • Національний банк Польщі: історичні аспекти, функції та організаційна структура

  • Організаційна структура центрального банку Польщі

  • Характеристика фінансово-кредитних установ Польщі

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА УГОРЩИНИ

  • Національний банк Угорщини

  • Угорська банківська асоціація

  • Діяльність Державної фінансової інспекції

  • Угорська фінансово-кредитна архітектура

  • Банківська система Угорщини

  • Система кредитно-ощадних кооперативів Угорщини

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА ЧЕХІЇ ТА СЛОВАЧЧИНИ

  • Розвиток грошово-кредитної системи Словаччини

  • Національна система регулювання грошово-кредитних відносин в Чеській та Словацькій Республіках

  • Національний банк Словацької Республіки

  • Діяльність банківських та небанківських фінансово-кредитних інституцій в Чеській та Словацькій Республіках

  • Другий рівень кредитної системи Словацької Республіки

  • ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК