Розділ 1. ЗАРОДЖЕННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН В ОКРЕМИХ ДЕРЖАВАХ

1. Прообраз бюджетних відносин виник разом із формуванням державних утворень як фінансова складова діяльності держави.

2. Вагома частина надходжень до державної казни формувалась у результаті завойовницьких війн — як різні варіанти обкладання даниною підкорених народів.

3. Обкладання даниною, зборами як підкорених народів, держав, так і власного населення правителями держави мало хаотичний характер і залежало здебільшого від особистих уподобань правителя.

4. Відсутність системності у зборах з підкорених народів, а також із власного населення викликала опір, інколи призводила до воєнних дій.

5. Опір підкорених народів, а також власного населення змушував збори представників народу або правителів регламентувати рівень стягнень шляхом прийняття сприятливих норм.

6. Відсутність системності у збиранні надходжень до казни, а також відповідних юридичних норм сприяла зловживанням збирачів різних видів податків.

7. Розширення функцій держави вимагало збільшення надходжень до казни і відповідно виникло питання їх ефективного збору, оптимального рівня обкладання, професійності виконання обов'язків чиновниками, дійового контролю за збиранням і витрачанням коштів казни. Перші цивілізації, відчувши важливість цих питань, запропонували окремі шляхи їх вирішення, але сприятливого механізму як для свого часу не напрацювали.

8. Вагомий внесок у розвиток економічних відносин, у тому числі й у частині надходжень та видатків державної казни, зробили античні мислителі. Вони не лише створювали теоретичні праці, а й організовували власні школи, виховували послідовників, давали рекомендації, брали участь у реалізації відповідних проектів.

Контрольні запитання і завдання

1. У чому полягає відмінність між "хрематистикою" та "економікою" в Арістотеля?

2. Охарактеризуйте взаємини громадян і держави у Арістотеля.

3. Дайте характеристику служби delatores у Римській державі.

4. Охарактеризуйте інфляційні процеси у Римській державі починаючи з II ст. н. е.

5. Розкажіть про ставлення Цицерона до лихварства.