Узагальнені моделі взаємодії двох видів

Теорія систем в екології

Були зроблені спроби конкретизувати тип функцій, що відображають взаємодію екологічних видів у співтоваристві так, щоб ці функції, будучи конкретними, могли описувати в той самий час досить широкий спектр експериментальних ситуацій.

Одна із найдетальніше вивчених моделей запропонована і досліджена у працях А. Д. Базикіна (1985).

(6.53)

Ця модель описує динаміку двох видів, що взаємодіють за типом хижак- жертва та є узагальненням класичної моделі Вольтерра:

(6.54)

Система (6.54) виникає у рамках вольтеррівської схеми при додатковому урахуванні таких важливих екологічних ефектів:

• 1. Насичення хижаків. У моделі (6.54) передбачається, що інтенсивність виїдання жертв хижаками лінійно зростає із збільшенням щільності популяції жертв. Це положення не відповідає даним експериментів. Для опису залежності раціону хижака від щільності популяції жертв можуть бути вибрані різні функції. Найістотніше, щоб вибрана функція із зростанням х асимптотично наближалася до постійного значення. У працях Базикіна такою функцією обрана гіпербола х/(1+рх).

• 2. Конкуренція жертв. Обмеженість зовнішніх ресурсів, а отже і неможливість необмеженого розмноження популяції жертв враховується шляхом заміни члена Ax (розмноження жертв за відсутності хижаків у системі (6.54) логістичним членом Ах. Це еквівалентно введенню в перше рівняння системи від'ємного члена -Ex2.

• 3. Конкуренція хижаків. Навіть при необмеженому харчуванні щільність популяції хижаків не може зростати необмежено: вона стабілізується на деякому рівні за рахунок нестачі деяких інших ресурсів, наприклад, просто території. Конкуренцію за ці ресурси природно за аналогією із внутрішньовидовою конкуренцією жертв описати за допомогою від'ємного квадратичного члена в другому рівнянні -My2.

Система (6.53) залежить від семи параметрів. За допомогою заміни змінних: можна позбавитися від трьох параметрів і перейти до системи:

(6.55)

що залежить від чотирьох параметрів.

Для повного якісного дослідження системи (6.55) необхідно розбити чотиривимірний простір параметрів на області з різним типом динамічної поведінки, тобто побудувати параметричний або структурний портрет системи. Потім треба побудувати фазові портрети для кожної з областей параметричного портрета і описати біфуркації, що відбуваються з фазовими портретами на межах різних областей параметричного портрета. Сформульоване завдання досить складне. Побудова повного параметрического портрета відбувається у вигляді набору "зрізів" параметричних портретів меншої розмірності при фіксованих значеннях деяких із параметрів. Відповідно до цих фазових портретів поведінка системи при різних співвідношеннях параметрів може бути досить різною. У системі можливі: 1) одна стійка рівновага; 2) один стійкий граничний цикл; 3) дві стійких рівноваги; 4) стійкий граничний цикл і стійка рівновага поза ним; 5) стійкий граничний цикл і стійка рівновага всередині нього.

На параметричному портреті є 22 різні біфуркаційні межі, які утворюють 7 різних типів біфуркацій. Іх вивчення дозволяє виявити можливі типи поведінки системи при зміні її параметрів.

Особливий інтерес для практики становлять, як правило, напрацювання критеріїв близькості системи до біфуркаційних меж. Дійсно, екологам добре відома властивість "буферності" або "гнучкості" природних екологічних систем. Цими термінами, як правило, позначають здатність системи неначе поглинати зовнішні дії. Поки інтенсивність зовнішньої дії не перевищує деякої критичної величини, поведінка систем не зазнає якісних змін. На фазовій площині це відповідає поверненню системи у стійкий стан рівноваги або на стійкий граничний цикл, параметри якого не дуже відрізняються від первинного. Коли ж інтенсивність дії перевищує допустиму, система "ламається", переходить у якісно інший режим динамічної поведінки, наприклад просто вимирає. Це явище відповідає біфуркаційному переходу.

Кожен тип біфуркаційних переходів має свої відмінні особливості, що дозволяють судити про небезпеку такого переходу для екосистеми. Наведемо деякі загальні критерії, що свідчать про близькість небезпечної межі. Якщо при зменшенні чисельності одного з видів відбувається "застрявання" системи поблизу нестійкої сідлової точки, що виражається в дуже повільній відбудові чисельності до початкового значення, отже, система знаходиться поблизу критичної межі. Індикатором небезпеки буде також зміна форми коливань чисельностей хижака й жертви. Якщо з близьких до гармонійних коливання стають релаксаційними, причому амплітуда коливань збільшується, це може призвести до втрати стійкості системи і вимирання одного з видів.

Наступний розділ:

Матричні моделі

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теорія систем в екології» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Узагальнені моделі взаємодії двох видів“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Частина перша. Основи використання теорії систем в екології

  • Зв'язок теорії систем з іншими науками

  • Поняття системи

  • Властивості систем

  • Класифікація систем

  • Системний аналіз та системний підхід як методології дослідження систем

  • Складність екологічних систем

  • Закономірності функціонування екологічних систем

  • Ступені організації екосистем

  • Парцелярні екосистеми

  • Біогеоценозні екосистеми

  • Ландшафтні екосистеми

  • Провінційні екосистеми

  • Біомні екосистеми

  • Субстратні екосистеми

  • Глобальна екосистема – біосфера

  • Енергетичний баланс екологічних систем та їх продуктивність

  • Біологічна продуктивність екологічних систем

  • Екологія популяцій

  • Екологічні фактори та їх вплив на життєдіяльність організмів

  • Класифікація екологічних факторів та їх вплив на живі організми

  • Види дії екологічних чинників на організми

  • Екологічна ніша з позицій системного підходу

  • Природна динаміка та еволюція екосистем

  • Екологічна сукцесія

  • Еволюція екосистем

  • Флуктуації екосистем

  • Стійкість, стабільність та самоочищення екосистем

  • Самоочищення екологічних систем

  • Системний аналіз самоочищення біотехноценозу

  • Основні закони функціонування екологічних систем

  • Методологія системного аналізу довкілля

  • Основні принципи системного аналізу

  • Етапи і послідовність системного аналізу

  • Методика проведення системного аналізу

  • Методи системного аналізу

  • Формалізовані методи

  • Методологія побудови або ідентифікації складних систем

  • Опис системи на вербальному рівні

  • Історична форма опису системи

  • Предметна форма опису системи

  • Функціональна форма опису системи (функціональний аналіз)

  • Принципи моделювання екологічних систем і процесів

  • Класифікація моделей

  • Властивості моделей

  • Підходи до фізичного і математичного моделювання

  • Узагальнений алгоритм побудови математичної моделі

  • Формалізовані процедури системного аналізу

  • Декомпозиція та агрегація

  • Процедура декомпозиції. Алгоритм декомпозиції

  • Агрегатування

  • Частина друга. Використання теорії систем для розв'язання екологічних задач

  • Моделі екологічних систем, що описуються одним диференціальним рівнянням першого порядку. Стійкість. Метод Ляпунова

  • Моделі, що описуються системами диференціальних рівнянь другого порядку. Фазова картина системи. Визначення стійкості

  • Лінійні системи. Типи особливих точок: вузол, сідло, фокус, центр

  • Дослідження стійкості нелінійних систем за методом Ляпунова

  • Кінетичні рівняння Лотки та модель Вольтерра

  • Використання методів системного підходу та моделювання в екології

  • Детерміністські моделі

  • Стохастичні моделі

  • Екологічні тригери, автоколивання, граничні цикли

  • Динамічні моделі в екології

  • Узагальнені моделі взаємодії двох видів
  • Матричні моделі

  • Оптимізаційні моделі

  • Ігрові моделі

  • PEST- та SWOT-аналіз в управлінні екологічними системами