Простий і найбільш природний в аналізі популяції вихід полягає в тому, щоб класифікувати взаємодії не за механізмами, а за результатами. Уперше це спробував зробити Одум (1975). Він запропонував класифікацію, в якій взаємини між двома видами оцінювалися як позитивні, негативні або нейтральні залежно від того, зростає, зменшується або залишається незмінною чисельність популяції одного вигляду за наявності іншого. Такий підхід дозволяє виділити такі основні типи взаємодій: міжвидова конкуренція (за їжу, житло та ін.), що веде до зменшення чисельності обох видів; стосунки тилу хижак – жертва (або паразит – господар), при яких збільшення чисельності одного виду (хижака) веде до зменшення іншого виду (жертви); симбіоз, що веде до збільшення чисельності обох видів. 1 нарешті, види можуть займати абсолютно незалежні екологічні ніші. У такому разі кожен вид можна розглядати окремо.
Згідно з гіпотезами Вольтерра при взаємодії хижак – жертва збільшення біомаси виду хижака так само, як і зменшення біомаси виду жертви, пропорційно імовірності зустрічі особин цих двох видів, тобто добутку їх чисельностей (біомас). При розгляді конкуренції (взаємний негативний вплив) і симбіозу (взаємний позитивний вплив) також природно припустити, що цей вплив пропорційний чисельності кожного із взаємодіючих видів. Враховуючи це, всі наведені вище типи взаємодій можна описати в рамках гіпотез Вольтерра.
Одні з найбільш вдалих математичних моделей в екології – це моделі, які описують спряжені коливання чисельності популяцій хижака й жертви. Лотка (Lotka, 1925) і Вольтерра (Volterra, 1926, 1931) запропонували математичну модель
(6.33)
де- питома миттєва швидкість популяційного росту жертви;
• константа, що пов'язує смертність жертв із щільністю хижака;
• щільності відповідно жертви й хижака.
Миттєва швидкість росту популяції хижакав цій моделі дорівнює різниці народжуваності (яка, у свою чергу, залежить від інтенсивності споживання хижаком жертв) і постійній смертності:
(6.34)
де Pj – константа, що пов'язує народжуваність у популяції хижака із щільністю жертви;
d2 – питома смертність хижака (що вважається постійною).
Згідно з наведеними рівняннями кожна з популяцій, що взаємодіють у своєму збільшенні, обмежена лише іншою популяцією, тобто зростання числа жертв лімітується пресом хижаків, у свою чергу, зростання чисельності хижаків – недостатньою кількістю жертв. Необхідно наголосити, що в цій моделі ніякого самообмеження популяцій не передбачається. Вважається, наприклад, що їжі для жертви завжди вдосталь. Також не передбачається і вихід з-під контролю хижака популяції жертв, хоча насправді таке трапляється в реальних умовах на кожному кроці.
Модель Лотки-Вольтерра для конкуренції представлена парою диференціальних рівнянь:
(6.35)
(6.36)
Необхідно звернути увагу, що кожне з цих рівнянь відрізняється від рівняння логістичного зростання лише тим, що в чисельнику є додатковий елемент – чисельність популяції виду-конкурента, помножена на коефіцієнт конкуренції (а), причому а12 означає, що це конкуруючий ефект однієї особини популяції другого виду на порпуляцію першого і навпаки. Кількісне значення коефіцієнта конкуренції показує, у скільки разів одна особина конкуруючого виду сильніше чи слабше за одну особину свого виду гальмує зростання чисельності.
Так, якщо а12 = 1, то це означає, що вплив однієї особини популяції 2-го на популяцію 1-го виду такий самий, як і особини свого виду на зростання щільності. Якщо а > 1, то вплив сильніший, якщо а <1, то слабший, ніж вплив особин свого виду. А перемноживши коефіцієнт конкуренції на сумарну кількість особин, ми одержимо загальний вплив популяції виду-конкурента на зростання популяції.
До динамічних моделей можна віднести всі моделі, де розглядаються різні параметри екосистем у динаміці від часу або іншої незалежної величини.
Різне практичне використання динамічних моделей залежить від здатності сучасних ЕОМ вирішувати велике число (сотні) рівнянь за короткі проміжки часу. Ці рівняння є більш-менш складними математичними описами того, як функціонує імітована система, і подаються вони у формі виразів для рівнів різних типів, темп зміни яких регулюється керуючими функціями. Рівняння для рівнів описують накопичення в системі таких величин, як маса, чисельність організмів або кількість енергії, а рівняння для темпів керують зміною цих рівнів у часі. Керуючі функції відображають правила, явні або неявні, які регулюють функціонування системи. Математичні моделі системи можуть відображати її лише з тим ступенем точності, з якою рівняння, що описують властивості компонентів моделі, відображають властивості компонентів реальної системи. Популярність динамічних моделей зобов'язана великій гнучкості методів, застосовуваних для опису динаміки систем, яка включає нелінійні реакції компонентів на регулювальні змінні, а також позитивні або негативні зворотні зв'язки. Така гнучкість має і свої недоліки. Наприклад, неможливо врахувати рівняння для всіх компонентів системи, оскільки навіть за наявності сучасних ЕОМ імітація швидко стає дуже складною. Тому необхідно мати деяку абстракцію, що базується на здоровому глузді і припущеннях про функціонування екосистеми.
При використанні системної динаміки в моделюванні виділяють три головні етапи. По-перше, потрібно встановити, яка саме динамічна властивість системи становить інтерес і сформулювати гіпотези про взаємодії, що породжують цю властивість. По-друге, комп'ютерна імітаційна модель повинна бути побудована так, щоб вона дублювала елементи поведінки і взаємодій, визначені як істотні для системи. По-третє, коли ми переконаємося в тому, що поведінка моделі досить близько до поведінки реальної системи, ми використовуємо модель, щоб зрозуміти послідовність змін, спостережуваних у реальній системі, і запропонувати експерименти, які потрібно поставити на стадії оцінки потенційних стратегій, тобто на наступному етапі системного аналізу.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теорія систем в екології» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Динамічні моделі в екології“ на сторінці 2. Приємного читання.
