Екологічні тригери, автоколивання, граничні цикли

Теорія систем в екології

Нехай на фазовій площині існує область, з якої фазові траєкторії не виходять і в якій немає положень рівноваги (особливих точок). Тоді в цій області обов'язково існує граничний цикл, причому решта всіх траєкторій обов'язково намотується на нього.

Таким чином, якщо знайти на фазовій площині таку двозв'язану область, що напрями фазових траєкторій на всій межі обернені всередину цієї області, то можна стверджувати, що усередині цієї області є граничний цикл.

Якщо на фазовій площині існує деяка замкнута область, така, що всі фазові траєкторії, що перетинають межу цієї області, входять у неї і всередині цієї області є нестійка особлива точка, то в останній обов'язково є хоча б один граничний цикл.

Наведемо деякі критерії відсутності замкнених фазових траєкторій:

• 1) якщо в системі не існує особливих точок, то у неї не може бути і замкнених траєкторій;

• 2) якщо в системі існує лише одна особлива точка, відмінна від вузла, фокусу і центра (наприклад, сідло), то така система не допускає замкнених траєкторій;

• 3) якщо в системі є лише прості особливі точки, причому через усі точки типу вузол і фокус проходять інтегральні криві, що йдуть у

нескінченність, то в такій системі немає замкнених фазових траєкторій.

У випадку, якщо критерії 1–3 виконані, ми можемо з упевненістю стверджувати, що в системі немає граничних циклів. Проте невиконання цих критеріїв ще не дозволяє зробити висновок про наявність у системі граничних циклів і, отже, автоколивань.

Нестійкий граничний цикл, зрозуміло, також може міститися у фазовому портреті грубих систем. Однак такий граничний цикл не відповідає реальному періодичному процесу; він відіграє роль лише "вододілу", по обидва боки якого траєкторії мають різну поведінку. Для якісного дослідження динамічної системи, що описується системою двох диференціальних рівнянь із двома невідомими, тобто для з'ясування можливих типів її поведінки, немає потреби знаходити всі фазові траєкторії. Для цієї мети досить знайти лише деякі, основні фазові траєкторії, що визначають якісний характер фазового портрета. Потрібно знати кількість, характер і взаємне розташування станів рівноваги (особливих точок), граничних циклів, а також хід сепаратрис. Знання цих основних траєкторій досить для доведення до кінця якісного дослідження динамічної системи.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теорія систем в екології» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Екологічні тригери, автоколивання, граничні цикли“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Частина перша. Основи використання теорії систем в екології

  • Зв'язок теорії систем з іншими науками

  • Поняття системи

  • Властивості систем

  • Класифікація систем

  • Системний аналіз та системний підхід як методології дослідження систем

  • Складність екологічних систем

  • Закономірності функціонування екологічних систем

  • Ступені організації екосистем

  • Парцелярні екосистеми

  • Біогеоценозні екосистеми

  • Ландшафтні екосистеми

  • Провінційні екосистеми

  • Біомні екосистеми

  • Субстратні екосистеми

  • Глобальна екосистема – біосфера

  • Енергетичний баланс екологічних систем та їх продуктивність

  • Біологічна продуктивність екологічних систем

  • Екологія популяцій

  • Екологічні фактори та їх вплив на життєдіяльність організмів

  • Класифікація екологічних факторів та їх вплив на живі організми

  • Види дії екологічних чинників на організми

  • Екологічна ніша з позицій системного підходу

  • Природна динаміка та еволюція екосистем

  • Екологічна сукцесія

  • Еволюція екосистем

  • Флуктуації екосистем

  • Стійкість, стабільність та самоочищення екосистем

  • Самоочищення екологічних систем

  • Системний аналіз самоочищення біотехноценозу

  • Основні закони функціонування екологічних систем

  • Методологія системного аналізу довкілля

  • Основні принципи системного аналізу

  • Етапи і послідовність системного аналізу

  • Методика проведення системного аналізу

  • Методи системного аналізу

  • Формалізовані методи

  • Методологія побудови або ідентифікації складних систем

  • Опис системи на вербальному рівні

  • Історична форма опису системи

  • Предметна форма опису системи

  • Функціональна форма опису системи (функціональний аналіз)

  • Принципи моделювання екологічних систем і процесів

  • Класифікація моделей

  • Властивості моделей

  • Підходи до фізичного і математичного моделювання

  • Узагальнений алгоритм побудови математичної моделі

  • Формалізовані процедури системного аналізу

  • Декомпозиція та агрегація

  • Процедура декомпозиції. Алгоритм декомпозиції

  • Агрегатування

  • Частина друга. Використання теорії систем для розв'язання екологічних задач

  • Моделі екологічних систем, що описуються одним диференціальним рівнянням першого порядку. Стійкість. Метод Ляпунова

  • Моделі, що описуються системами диференціальних рівнянь другого порядку. Фазова картина системи. Визначення стійкості

  • Лінійні системи. Типи особливих точок: вузол, сідло, фокус, центр

  • Дослідження стійкості нелінійних систем за методом Ляпунова

  • Кінетичні рівняння Лотки та модель Вольтерра

  • Використання методів системного підходу та моделювання в екології

  • Детерміністські моделі

  • Стохастичні моделі

  • Екологічні тригери, автоколивання, граничні цикли
  • Динамічні моделі в екології

  • Узагальнені моделі взаємодії двох видів

  • Матричні моделі

  • Оптимізаційні моделі

  • Ігрові моделі

  • PEST- та SWOT-аналіз в управлінні екологічними системами