Цей ефект враховують введенням у формулу (6.6) члена, що описує смертність і пропорційний чисельності. Залежність швидкості зростання популяції від її чисельності при цьому набере вигляду
(6.7)
Це рівняння має два стаціонарні розв'язки: та
Відповідні графіки x(t) і dx/dt(x) подані на рис. 6.2 а, б. З графіка рис. 6.2 б видно, що розв'язок – стійкий, а
– нестійкий. При початкових значеннях
популяція вироджується – X–*0, причому тим швидше, чим менше
. Криві x(t) при різних
подані на рис. 6.2 а. При
відповідно до рівняння (6.7) популяція необмежено розмножується.
Величина нижньої критичної щільності може бути різна для різних видів. Спостереження біологів показали, що це лише одна пара особин на тисячу квадратних кілометрів у випадку ондатр і сотні тисяч особин – для американського мандруючого голуба. Заздалегідь важко було передбачити, що такий численний вид уже перейшов через критичну межу своєї чисельності і приречений на виродження.
Для блакитних китів критична межа загальної чисельності виявилася такою, що дорівнює десяткам-сотням. Хижацьке винищування цих гігантських тварин привело до того, що їх залишилося досить мало у Світовому океані. І хоча окремі особини ще зустрічаються, а полювання на них заборонено, надій на відновлення популяції блакитних китів практично немає, оскільки їх щільність знизилася нижче від граничної.
Рисунок 6.2 – Залежність чисельності популяції від часу (а) та швидкості зростання від чисельності (б) відповідно до формули (6.7). Штрихуванням позначена область виродження популяції.
Найбільш загальна формула, що враховує як нижню межу чисельності, так і внутрішньовидову конкуренцію, має вигляд
(6.8)
Залежності чисельності відчасу і швидкості приросту від чисельності наведені на рис. 6.3 а б•– стійкі стаціонарні стани,
нестійкий, що розділяє області тяжіння стійких станів рівноваги. Величини 1 та k різні для різних популяцій і можуть бути визначені лише із спостережень і експериментів. Зрозуміло, що їх визначення становить величезні труднощі.
Рисунок 6.3 – Залежність чисельності популяції від часу (а) і швидкості зростання від чисельності (б) відповідно до формули (6.8). Штрихуванням позначена область виродження популяції
При будь-яких промислах особливий інтерес становить величина нижньої критичної межі, під час переходу через яку популяція вже не зможе відновитися. Модель дозволяє дати якийсь методичний рецепт визначення не найкр етичнішої межі, але ступені близькості до неї чисельності виду. Звернемося до рис. 6.3 а Нехай чисельність виду у початковий момент часу була близька до максимально можливої. При t = 0 відбувається одноразове вибивання популяції. Якщо чисельність залишилася значно більшою за критичну, відновлення відбувається спочатку швидко, а потім із монотонним уповільненням (крива І). Якщо ж популяція, що залишилася, близька до критичної точки, відновлення відбувається спочатку дуже поволі, чисельність популяції надовго "зупиняється" поблизу критичної точки, а потім вже, "набравши сили", швидше наближається до стаціонарного рівня (крива Ш). Крива II являє собою проміжний випадок. Таким чином, спостереження реакції системи на збурення може бути способом прогнозу наближення її до небезпечних меж.
Вплив запізнювання
До цього часу ми вважали, що процеси розмноження і загибелі відбуваються одночасно, і популяція миттєво реагує на будь-яку зміну зовнішніх умов. Проте в реальних екосистемах це не так. Насправді завжди є деяке запізнення в регуляції чисельності, яке може бути викликане деякими причинами.
По-перше, розвиток будь-якої дорослої особини із заплідненого яйця вимагає певного часу Т. Тому якщо яка-небудь зміна в навколишньому середовищі, наприклад, збільшення ресурсів, викликатиме раптове підвищення продуктивності дорослих особин, то відповідна зміна чисельності дорослих особин відбудеться лише після часу Т.Це означає, що рівняння
де X – чисельність дорослих особин, його необхідно замінити на рівняння
(6.9)
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теорія систем в екології» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Детерміністські моделі“ на сторінці 2. Приємного читання.
