Корені характеристичного рівняння
Припідкорінний вираз від'ємний, і особлива точка – фокус, при зворотному співвідношенні – вузол. І в тому, і в іншому випадках особлива точка стійка, оскільки дійсна частина обох коренів характеристичного рівняння від'ємна.
Таким чином, в описаній вище хімічній реакції можливі різні режими зміни змінних залежно від співвідношення величин констант швидкостей: якщо , мають місце загасаючі коливання концентрацій компонентів, при
– безколивальне наближення концентрацій до стаціонарних.
Співвідношення параметрів відповідає біфуркації, тобто зміні типу особливої точки системи рівнянь (5.49).
Розглянемо площину параметрів, де по осі абсцис відкладені значення константи, а по осі ординат – добуток
(рис. 5.18).
Лінією біфуркації тут є парабола, яка ділить площину параметрів на дві області – стійких вузлів і стійких фокусів. Задаючи ті або інші значення параметрів, ми можемо задати коливальний або безколивальний режим зміни концентрації речовин x і у, і фазовий портрет системи відповідно буде фокусом (а) або вузлом (б) (рис. 5.19).
Рисунок 5.18 – Площина параметрів для системи рівнянь (5.49)
Рис. 5.19 – Фазові портрети системи (5.49) для різних співвідношень параметрів : а – стійкий фокус, б – стійкий вузол
Відзначимо, що якщо встановляться стаціонарні концентрації речовин х і у у даній системі хімічних реакцій Лотки, це приведе до встановлення постійної швидкості приросту концентрації речовини В (у третьому рівнянні системи (5.49). Очевидно, що насправді така система реалізуватися не може, оскільки в ній при
концентрація речовини В прагне до нескінченності. Проте система, подібна до системи реакції Лотки, може бути фрагментом складнішої хімічної системи, і досліджені нами рівняння правильно описують поведінку компонентів X і у, наприклад, у тому випадку, коли приплив речовини X (швидкість його стала і дорівнює
) здійснюється з великого "резервуара", а відплив речовини у – у великий "резервуар" (максимально можливе значення В дуже велике). При цих припущеннях на малих проміжках часу (порівняно з часом істотної зміни в заповненій ємності) наш розгляд є цілком правомірним.
Як другий приклад ми розглянемо класичну екологічну модель, яка вперше була запропонована Вольтерра для пояснення періодичної зміни числа особин антагоністичних видів тварин, так звану вольтеррівську модель хижак – жертва, і її деякі узагальнення:
Нехай у деякому замкнутому районі живуть, наприклад, зайці і вовки. Зайці харчуються рослинною їжею, наявною завжди в достатній кількості. Вовки (хижаки) можуть харчуватися лише зайцями (жертвами). Позначимо число зайців N1, а число вовків – N2, Оскільки кількість їжі для зайців необмежена, ми можемо припустити, що зайці розмножуються із швидкістю, пропорційною їх числу:
(5.53)
Рівняння (5.53) відповідає рівнянню автокатапітичної хімічної реакції першого порядку.
Якщо зайці не вмирають своєю смертю, то їх зменшення пропорційне імовірності зустрічі зайця з вовком, тобто вона пропорційна добутку чисельності. Можна припустити за аналогією із бімолекулярними реакціями, де імовірність появи нової молекули пропорційна імовірності зустрічі двох молекул, що і кількість вовків збільшується тим швидше, чим частіше відбуваються їх зустрічі із зайцями, тобто пропорційно
. Крім того, має місце процес природної смертності вовків, причому швидкість смертності пропорційна їх кількості.
Ці міркування приводять нас до системи рівнянь для змін чисельності зайціві вовків
(5.54)
Покажемо, що система рівнянь (5.54) має на фазовій площині змінних,
ненульову особливу точку типу центр. Координати цієї особливої точки
легко знайти, прирівнявши праві частини рівнянь системи (5.54) до нуля. Це дає стаціонарні ненульові значення:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теорія систем в екології» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Кінетичні рівняння Лотки та модель Вольтерра“ на сторінці 2. Приємного читання.
