Підходи до фізичного і математичного моделювання

Теорія систем в екології

Поняття теорії графів широко використовують при аналізі структури системи. Структура системи відображає зв'язки між елементами. При розгляді структури елементами системи вважають усі складові частини, не виділяючи окремих підсистем, тобто у моделі структури системи підсистему вважають елементом. Структуру системи зображають у вигляді графа. Вигляд графа структури описують його топологією.

Граф може мати таку топологію: лінійну, кільцеву, ієрархічну, деревоподібну, мережеву, матричну. Вигляд структур, що відповідають зазначеній топології, показаний на рис. 4.6.

Типи (топологія) структур систем

Рисунок 4.6 – Типи (топологія) структур систем

Лінійна структура – це структура, в якій кожна вершина зв'язана лише з двома іншими вершинами і є дві крайні вершини. У системах вона трапляється часто, наприклад на виробництві: виготовлення заготовки, послідовні операції обробки, технічний контроль деталі утворюють лінійну структуру. У системі "біогеоценоз" лінійна структура відповідає передачі енергії від продуцентів до

консументів найвищого порядку по трофічному ланцюгу.

Кільцева структура – це лінійна структура, в якій крайні вершини зв'язані між собою. Кільцева структура описує, наприклад, обіг грошей у фінансових організаціях. Вона характерна для технологічних операцій, коли цикл виробництва повторюється багаторазово. В екосистемах кільцеві структури описують, наприклад, колообіг біогенних речовин, колообіг води, періодичні зміни екологічних факторів (наприклад, кліматичні, фотоперіодичні) або інші матеріальні потоки.

Ієрархічні структури – це структури, в яких елементи розміщені на різних рівнях, причому елементи 1-го рівня підпорядковані елементам (И)-го рівня і впливають на елементи (і+1)-го рівня. Різновиди ієрархічних структур будуть розглянуті в подальшому. Найчастіше вони зтрапляються під час аналізу організаційних систем, у яких є чітка структура підпорядкування. Типовий приклад – це структура підпорядкування в армії. Ієрархічна структура може описувати і будову багатьох складних систем, рівнями яких є підсистеми, як, наприклад, ми це бачили при розгляді моделі "склад системи".

Для ієрархічних систем зв'язки між елементами можуть мати координаційний та субординаційний характер. Координаційний характер мають зв'язки між елементами, що знаходяться на одному рівні, субординаційні – між елементами різного рівня, тобто елементи нижчого рівня підпорядковані вищому. В екосистемах ієрархічно підпорядковані складові органчного світу (див. п. 2.1)

Деревоподібна структура – це ієрархічна структура, в якій відсутні цикли. Так поширення в навколишньому середовищі забруднювальної речовини від джерела викиду природного (наприклад, виверження вулканів) або антропогенного походження (наприклад, труба ТЕЦ) та її подальша міграція через трофічні зв'язки можуть бути описані цією структурою. Також яскравим прикладом такої структури в екосистемах є зв'язки між видами в консорції.

Мережева структура (матрична) – це різновид ієрархічної структури, в якій можливі зв'язки через декілька рівнів і допускається наявність циклів. Вона характерна для рівномірного (регулярного) розподілення особин певного виду чи популяції на території біогеоценозу, яке може спостерігатися, наприклад, за наявності внутрішньовидової конкуренції.

Корпускулярна структура – це структура, що складається з однакових елементів, слабозв'язаних між собою; зникнення частини елементів майже не відображається на функції системи. Таке розподілення елементів характерне для молекул під час броунівського руху, розташування частинок піску на березі тощо. Проте таку структуру можна спостерігати і на більш високому рівні організації органічного світу, наприклад випадкове розподілення особин популяції на певній території.

Під час виконання системного аналізу для складних біологічних систем будують декілька структур: структуру потоків енергії, речовини, інформації; видову структуру, структуру функціонування, розподілення елементів у просторі та ін. Вони, як правило, бувають різної топології: структура керування – ієрархічна, структура потоків енергії – лінійна; структура потоків речовини – лінійна чи кільцева, структура розподілення у просторі – мережева або корпускулярна тощо.

Модель "структурна схема системи" – це сукупність розглянутих вище трьох типів моделей, а саме: "чорний ящик", "склад системи" та "структура системи". Вона є найбільш детальною та повною моделлю системи. Гі зображують також у вигляді графа, але вузли його, як правило, наповнюють певним змістом, зображують прямокутником, еліпсом чи колом. У моделі "структурна схема системи" показують:

• границі системи;

• елементний склад системи;

* зв'язки між окремими елементами;

* зовнішні зв'язки системи.

Формальна модель "структурна схема" містить елементи системи, зображені, як правило, прямокутниками чи еліпсами, всередині яких записана назва елемента і зв'язки між елементами показані лініями чи стрілками. Ця модель одержала широке міждисциплінарне визнання. Її використовують у різних наукових дисциплінах, технічних організаційних та інших документах. Тому існує багато особливостей зображення складових частин на моделі "структура системи". Так, часто зовнішні межі системи на цій моделі не показують, назву системи записують як заголовок чи підпис до моделі, елементи зображають на різних рівнях і по-різному позначають, зв'язки між елементами показують лініями різних типів, стрілками, у вигляді шин та ін. Модель "структурна схема" системи примикає до великої різноманітності моделей, кожна з яких має своє призначення і свої особливості.

Модель "структурна схема" деколи називають моделлю "білий ящик", розуміючи під цим визначенням те, що на противагу моделі "чорний ящик" у ній повністю показана внутрішня будова системи.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теорія систем в екології» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Підходи до фізичного і математичного моделювання“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Частина перша. Основи використання теорії систем в екології

  • Зв'язок теорії систем з іншими науками

  • Поняття системи

  • Властивості систем

  • Класифікація систем

  • Системний аналіз та системний підхід як методології дослідження систем

  • Складність екологічних систем

  • Закономірності функціонування екологічних систем

  • Ступені організації екосистем

  • Парцелярні екосистеми

  • Біогеоценозні екосистеми

  • Ландшафтні екосистеми

  • Провінційні екосистеми

  • Біомні екосистеми

  • Субстратні екосистеми

  • Глобальна екосистема – біосфера

  • Енергетичний баланс екологічних систем та їх продуктивність

  • Біологічна продуктивність екологічних систем

  • Екологія популяцій

  • Екологічні фактори та їх вплив на життєдіяльність організмів

  • Класифікація екологічних факторів та їх вплив на живі організми

  • Види дії екологічних чинників на організми

  • Екологічна ніша з позицій системного підходу

  • Природна динаміка та еволюція екосистем

  • Екологічна сукцесія

  • Еволюція екосистем

  • Флуктуації екосистем

  • Стійкість, стабільність та самоочищення екосистем

  • Самоочищення екологічних систем

  • Системний аналіз самоочищення біотехноценозу

  • Основні закони функціонування екологічних систем

  • Методологія системного аналізу довкілля

  • Основні принципи системного аналізу

  • Етапи і послідовність системного аналізу

  • Методика проведення системного аналізу

  • Методи системного аналізу

  • Формалізовані методи

  • Методологія побудови або ідентифікації складних систем

  • Опис системи на вербальному рівні

  • Історична форма опису системи

  • Предметна форма опису системи

  • Функціональна форма опису системи (функціональний аналіз)

  • Принципи моделювання екологічних систем і процесів

  • Класифікація моделей

  • Властивості моделей

  • Підходи до фізичного і математичного моделювання
  • Узагальнений алгоритм побудови математичної моделі

  • Формалізовані процедури системного аналізу

  • Декомпозиція та агрегація

  • Процедура декомпозиції. Алгоритм декомпозиції

  • Агрегатування

  • Частина друга. Використання теорії систем для розв'язання екологічних задач

  • Моделі екологічних систем, що описуються одним диференціальним рівнянням першого порядку. Стійкість. Метод Ляпунова

  • Моделі, що описуються системами диференціальних рівнянь другого порядку. Фазова картина системи. Визначення стійкості

  • Лінійні системи. Типи особливих точок: вузол, сідло, фокус, центр

  • Дослідження стійкості нелінійних систем за методом Ляпунова

  • Кінетичні рівняння Лотки та модель Вольтерра

  • Використання методів системного підходу та моделювання в екології

  • Детерміністські моделі

  • Стохастичні моделі

  • Екологічні тригери, автоколивання, граничні цикли

  • Динамічні моделі в екології

  • Узагальнені моделі взаємодії двох видів

  • Матричні моделі

  • Оптимізаційні моделі

  • Ігрові моделі

  • PEST- та SWOT-аналіз в управлінні екологічними системами