Вплив біотичних екологічних факторів на здоров'я людини

Основи екології

У деяких випадках дуже великі дози опромінення - близько 100 Гр (Грей) - викликають настільки серйозні ураження центральної нервової системи (ЦНС), що загибель, як правило, настає протягом кількох годин або днів. При дозах опромінення від 10 до 50 Гр, коли радіація впливає на всю ЦНС, ураження може бути не настільки серйозним, щоб призвести до смерті одразу, але людина найвірогідніше помре через 1-2 тижні від крововиливу у шлунково-кишковий тракт. При менших дозах може не бути серйозних ушкоджень шлунково-кишкового тракту, оскільки організм їх компенсує, але смерть може настати через 1-2 місяці після опромінення і головним чином через руйнування клітин червоного кісткового мозку - головного компонента кровотворної системи організму. Від дози у 3-5 Гр при опроміненні всього тіла помирає приблизно половина всіх постраждалих. Отже, великі дози опромінення відрізняються від малих лише тим, що смерть у першому випадку настає раніше, а у другому - пізніше. Найчастіше людина помирає внаслідок одночасного вияву всіх зазначених наслідків опромінення.

Найбільш уразливими до опромінення є червоний кістковий мозок та інші елементи кровотворної системи, що втрачають здатність нормально функціонувати вже за доз опромінення у 0,5-1 Гр. Репродуктивні органи та очі також мають підвищену чутливість до опромінення. Одноразове опромінення за дози лише у 0,1 Гр призводить до тимчасової стерильності чоловіків, а дози вище ніж 2 Гр зумовлюють постійну стерильність: лише через багато років сім'яники можуть знову продукувати повноцінну сперму. Яєчники менш чутливі до дії радіації, принаймні, у дорослих жінок.

Діти ще чутливіші до дії радіації. Відносно невеликі дози опромінення хрящової тканини можуть уповільнювати або зовсім зупиняти у них ріст кісток, що призводить до аномалій розвитку скелета. Чим менший вік дитини, тим сильніший вплив опромінення на ріст її кісток. Сумарна доза близько 10 Гр, отримана протягом кількох тижнів при щоденному опроміненні, викликає деякі аномалії розвитку скелета. Також виявилося, що опромінення мозку дитини під час променевої терапії може викликати зміни в її характері, втрату пам'яті, а у дуже маленьких дітей - недоумство та ідіотію. Кістки та мозок дорослої людини здатні витримувати вищі дози.

Небезпечними джерелами надходження радіонуклідів в організм людини є вода, молоко, овочі, фрукти, м'ясо, риба. На зменшення небезпеки радіації значно впливає урахування періоду напіврозпаду радіоактивних речовин. Майже всі країни, які використовують атомну енергію, використовують норми і правила радіаційної безпеки, що базуються на рекомендаціях Міжнародної комісії з радіаційного захисту. їх метою є попередження несприятливих наслідків опромінення людей у процесі застосування, зберігання і транспортування радіоактивних речовин та джерел іонізуючого випромінювання.

Непередбачувані наслідки може мати також необґрунтована інтродукція нових видів. Наприклад, 1966 р. у Бразилію з метою селекції нових перспективних гібридів було завезено диких африканських бджіл, які набагато агресивніші за європейських. Випадково декілька бджолиних сімей потрапили у природу. Африканські бджоли почали швидко розселятися, винищуючи місцевих бджіл або схрещуючись із ними. Від їхніх нападів у Латинській Америці загинуло кілька сотень людей, бджоли знищили десятки тисяч свійських тварин. Сьогодні африканські бджоли вже почали "освоювати" територію Північної Америки.

Отже, екологія людини як міждисциплінарна наука, що досліджує взаємовпливи природи і людської популяції з метою поліпшення стану здоров'я, підвищення соціально-трудового потенціалу людини, сформувалася майже одночасно з класичною біологічною екологією. Однак інтерес людини до того, що відбувається у навколишньому світі і як це впливає на її здоров'я, виявився значно раніше - тоді, коли вона сформувалася як мисляча істота. З часом знання про взаємозв'язки у природі, вплив зовнішніх чинників на самопочуття, здоров'я і розвиток людства були систематизовані, осмислені, збагачені результатами різноманітних експериментів та синтезовані у науковий напрям, який поєднує набутий природничих (астрономія, геологія, географія, фізика, хімія, біологія, медицина та ін.), соціальних, філософських та економічних галузей наукової діяльності.

Наступний розділ:

ПІСЛЯМОВА

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи екології» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вплив біотичних екологічних факторів на здоров'я людини“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. Сучасна екологія як система знань про взаємодію природи та суспільства

  • Структура сучасної екології

  • Новітні галузі екології

  • Об'єкти дослідження, методи й основні завдання екології

  • Розділ 2. Екосистеми та їх місце в організації біосфери

  • Структура екосистем

  • Харчові взаємовідносини в екосистемах

  • Нехарчові взаємовідносини в екосистемах

  • Екосистемні рівні організації

  • Стабільність та динамічність екосистем

  • Розділ 3. Екологічні фактори

  • Основні характеристики екологічних факторів

  • Класифікація екологічних факторів

  • Вода

  • Температура

  • Кисень

  • Біотичні екологічні фактори

  • Антропогенні фактори

  • Розділ 4. Біосфера як глобальна екосистема

  • Загальна характеристика біосфери

  • Основні властивості і глобальні функції живої речовини

  • Еволюція сучасної біосфери

  • Кругообіги речовини та енергії у біосфері

  • Біогеохімічні цикли у біосфері

  • Кругообіг кисню

  • Кругообіг сірки

  • Антропогенна трансформація біосфери

  • Основні ідеї вчення про ноосферу

  • Основні закони біосферного розвитку

  • Закони екології Коммонера

  • Розділ 5. Природні ресурси і природно-ресурсний потенціал біосфери

  • Загальна характеристика і поділ природних ресурсів

  • Природно-ресурсний потенціал і природокористування

  • Природокористування та ресурсні цикли

  • Поняття екологічного потенціалу

  • Мінеральні ресурси

  • Гірничопромислові ландшафти і рекультивація земель

  • Відходи як вторинні ресурси

  • Земельні ресурси

  • Ґрунти та їх значення в агроекосистемах

  • Основні причини погіршення якості земельних ресурсів

  • Водні ресурси

  • Забруднення Світового океану

  • Водоспоживання та відновлення ресурсів прісної води

  • Міжнародне співробітництво у галузі охорони водних ресурсів

  • Ресурси атмосфери

  • Атмосферне забруднення та його екологічні наслідки

  • Парниковий ефект і глобальне потепління клімату

  • Руйнування озонового шару атмосфери

  • Кислотні опади та їх екологічні наслідки

  • Біологічні ресурси

  • Рослинні ресурси

  • Тваринні ресурси

  • Заходи з охорони і відтворення біологічних ресурсів

  • Розділ 6. Глобальні екологічні проблеми людства

  • Світова енергетична криза та шляхи її подолання

  • Шляхи подолання енергетичної кризи

  • Сонячна енергетика

  • Вітроенергетика

  • Біоенергетика

  • Геотермальна енергетика

  • Приповерхнева геотермія

  • Інші види альтернативної енергетики

  • Енергія морів і океанів

  • Воднева енергетика

  • Характеристика демографічної ситуації

  • Шляхи вирішення демографічної проблеми

  • Проблеми, пов'язані з демографічною проблемою

  • Розділ 7. Основи екології людини

  • Методи дослідження екології людини

  • Аналіз змін компонентів природного середовища та їх вплив на здоров'я людей

  • Негативні зміни ґрунтового і рослинного покриву

  • Забруднення природного середовища різноманітними відходами

  • Якість товарів народного споживання та продуктів харчування

  • Основні екологозалежні захворювання людини

  • Екологічні фактори та їх вплив на здоров'я людини

  • Абіотичні екологічні фактори та їх вплив на здоров'я людини

  • Вплив біотичних екологічних факторів на здоров'я людини
  • ПІСЛЯМОВА