Забороняється розорювання схилів крутизною понад 7° (крім ділянок для залуження, залісення та здійснення ґрунтозахисних заходів). На схилах крутизною від 3 до 7° обмежується розміщення просапних культур, чорного пару тощо. Для боротьби з водною або вітровою ерозією з успіхом застосовують мульчування ґрунтів. Матеріалом для мульчі може бути стерня, післяжнивні та післязбиральні рештки, стружка, тирса, спеціальний папір, пластмасова плівка тощо.
Протиерозійні гідротехнічні заходи забезпечують повне або часткове затримання поверхневого стоку, запобігають концентрації водних потоків, що викликають водну ерозію. Гідротехнічні споруди для боротьби з ерозією ґрунтів застосовують у тих випадках, коли інші заходи не дають належного ефекту. Вони створюються у комплексі з протиерозійними насадженнями. Для перехоплення зливових вод споруджуються спеціальні колектори, які відводять поверхневий стік. У руслах річок, де швидка течія води руйнує береги, використовують берегоукріплювальні бетонні плити, блоки тощо.
Для поліпшення мікрокліматичних умов, затримання снігу та боротьби з вітровою ерозією важливе значення мають агролісомеліоративні та лукомеліоративні заходи. Велику роль полезахисного лісорозведення у боротьбі із засухою та ерозійними процесами відзначав ще В.В. Докучаєв. Урожайність зернових на захищених лісосмугами полях підвищується на 2-3 ц/га. Щоб зменшити руйнівну дію зливових і талих вод на полях, які прилягають до балок і ярів, створюють прибалкові і прияружні лісові смуги. Яружні системи заліснюються кущовими породами, які своїм корінням захищають ґрунт від дальшого розмивання. Захисна роль лісів, особливо на гірських схилах, дуже важлива, її не можна замінити жодними гідротехнічними спорудами.
Крім ерозії, серед найбільш істотних причин погіршення якості земельних ресурсів можна виділити вторинне засолення ґрунтів. Вторинне засолення ґрунтів є наслідком зрошування земель в умовах посушливого клімату і пов'язане з підйомом мінералізованих ґрунтових вод до земної поверхні. Такий підйом відбувається внаслідок порушення водного балансу територій фільтраційними водами тоді, коли водний баланс перебуває на межі через слабку дренованість території. Ґрунтові води, що залягають неглибоко від земної поверхні і містять солі, починають при цьому інтенсивно випаровуватися, внаслідок чого ґрунт насичується надмірною кількістю водорозчинних солей. Більшість річок, води яких використовуються для зрошування, мають мінералізацію 0,2-0,5 г/л. Нині їх мінералізація зросла у 10 разів, що й призвело до збільшення обсягів вторинного засолення. Проблеми засолення ґрунтів і вод посилюються застосуванням мінеральних добрив.
Вторинне засолення ґрунтів може відбуватися і за відносно глибокого залягання підґрунтових вод, коли волога при поливі проникає до глибини залягання материнської засоленої породи і розчиняє солі, які піднімаються до поверхні у вигляді розчину і випадають при випаровуванні вологи. Засолення і осолонцювання зрошувальних земель - це фактори, що обмежують родючість ґрунтів і перешкоджають їх інтенсивному використанню у сільськогосподарському виробництві. Засолення ґрунтів є однією з форм забруднення ґрунтів і визначається як підвищення вмісту в ґрунті легкорозчинних солей (карбонату натрію, хлоридів, сульфатів). Ґрунти вважаються засоленими, якщо містять більше 0,1 % ваги токсичних для рослин солей або 0,25 % солей у щільному залишку.
Є різні методи і прийоми меліоративного поліпшення солонцевих ґрунтів: агротехнічні, хімічні та комплексні. Ефективним прийомом поліпшення властивостей зрошуваних засолених ґрунтів є хімічна меліорація за допомогою фосфогіпсу і застосування його разом з органічними добривами. На зрошуваних засолених ґрунтах застосовують також інший кальцієвий меліорант - кальцієву селітру. Однак меліорація цих ґрунтів потребує насамперед такого радикального засобу, як осушення за допомогою дренажу. Тільки після зниження рівня підґрунтових вод до глибини, що перевищує критичну межу, можливі їх хімічна меліорація і окультурення.
Негативний вплив засоленості на врожайність сільськогосподарських культур можна певною мірою зменшити, висіваючи більш солестійкі культури - цукрові й кормові буряки, гірчицю, кавуни; середньостійкі - пшеницю, жито, ячмінь, просо, овес, картоплю, помідори, гарбузи, редьку; слабостійкі - кукурудзу, огірки, редиску, горох, боби.
Отже, якщо узагальнити сказане вище, то можна назвати такі основні заходи боротьби із вторинним засоленням ґрунтів:
• правильний раціональний обробіток ґрунту для підтримки його грудкувато-зернистої структури;
• правильний режим зрошування з раціональною організацією витрачання води з метою запобігання її втратам;
• різні меліоративні заходи (створення дренажних сіток, хімічна меліорація тощо).
Ще однією серйозною причиною погіршення якості земельних ресурсів є підтоплення земель. Підтоплення земель - це процес збільшення природної вологості ґрунтів понад 80 % повної їхньої вологоємності, що відбувається під впливом примусового підйому рівня ґрунтових вод до зони аерації. До підтоплення призводить не тільки бездумне спорудження водосховищ. Значна частина підтоплених земель утворюється внаслідок порушення норм поливу при зрошенні, витоку води у зрошувальних мережах, технічної недосконалості проектів зрошення. Особливо інтенсивно підтоплення відбувається у перші 2-3 роки після початку функціонування зрошувальної системи.
Серед причин підтоплення можна виділити такі основні:
• спорудження водосховищ та ставків, що спричиняє підпір рівня ґрунтових вод і зниження природної дренованості території;
• порушення природного стоку на забудованих територіях;
• втрати води у системах водопостачання та водовідведення (до 20-40 % загального обсягу водокористування);
• незадовільне функціонування чи повна відсутність у населених пунктах зливової мережі та інших систем водовідведення;
• зрошення орних земель без відповідного дренажу;
• виведення з експлуатації вугільних шахт та кар'єрів шляхом повної ліквідації або часткового затоплення гірничих виробок;
• скорочення площ лісових насаджень.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи екології» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Основні причини погіршення якості земельних ресурсів“ на сторінці 2. Приємного читання.
