Аменсалізм (-0) - це однобічне пригнічення. Прикладом може бути дія антибіотиків грибів-актиноміцетів або фітонцидів рослин на мікроорганізми, а також виділення деякими рослинами речовин, які виключають сусідство з іншими рослинами. Аменсалізм виявляється і у явищі цвітіння води, коли токсини синьо-зелених водоростей, що розмножилися і гниють, призводять до загибелі чи витіснення багатьох видів зоопланктону та інших водних тварин.
Коменсалізм (+0) передбачає однобічне сприяння. Це може бути "квартирування" одних організмів на інших (за відсутності харчового зв'язку), наприклад, птахів у дуплах або на гілках дерев; "транспортування" тваринами інших тварин або насіння та плодів рослин (форезія). Можна навести багато прикладів "нахлібництва" коменсалів щодо великих тварин і навіть до людини: грифи-падальники, які живляться рештками здобичі хижаків; риби-прилипали та риби-лоцмани, що супроводжують великих акул; синантропні популяції гризунів та міських птахів, які харчуються на міських звалищах. Коменсалами є також різні мікроорганізми.
Конкуренція (--) є одним з головних механізмів регулювання чисельності організмів у природі. Двобічна, взаємна пригнічуюча дія одних організмів на інші спостерігається завжди, коли збігаються їхні екологічні ніші та коли ємність середовища обмежена. Збіг екологічних ніш може бути абсолютним, коли мова йде про організми одного виду, навіть однієї популяції, тобто про внутрішньовидову конкуренцію. За умови зростання популяції, коли її чисельність наближається до межі ємності середовища, вступає в дію механізм регуляції чисельності: смертність зростає, а плодовитість знижується. Простір та їжа стають предметом конкуренції - їх дефіцит є головною причиною зниження життєздатності та плодовитості значної частини чи всієї популяції.
У різних видів екологічні ніші завжди різняться - за простором, за часом, за ресурсами. Будь-яке їх суміщення за цими якостями призводить до міжвидової конкуренції. Буває, що екологічна ніша одного виду "перекриває" аналогічну нішу іншого виду, тобто так звані біоінтервали умов життя першого охоплюють біоінтервали іншого. У цьому випадку другий вид повністю витісняється першим; конкуренція між ними йде шляхом конкурентного виключення або конкурентного заміщення. Так часто буває при інтродукції у екосистеми нових видів. У природі частіше відбувається лише часткове суміщення екологічних ніш. У цьому випадку також спостерігається взаємне пригнічення конкурентних видів, але в результаті між ними встановлюється конкурентна рівновага, або режим співіснування.
У взаємодії "ресурс - експлуататор" (+-) реалізовані взаємовідносини організмів, що належать до суміжних трофічних рівнів, коли поєднуються сприяння і пригнічення. Характерними прикладами такого роду є взаємовідносини: 1) рослиноїдної тварини і рослини; 2) хижака і жертви; 3) паразита та його хазяїна. Саме цими відносинами зумовлені послідовності харчових ланцюгів і трофічних рівнів, які визначають співвідношення чисельності та біомас організмів.
Звичайно чисельності популяцій експлуататора і жертви підтримуються навколо певних відносно постійних рівнів. Наприклад, вислизання жертви або напад хижака не можуть бути завжди тільки успішними чи тільки безуспішними. Стадо травоїдних відносно площі пасовища не повинно бути настільки великим, щоб повністю знищити рослинний покрив. А паразит не може "дозволити собі" виснажити хазяїна доти, доки не гарантує для себе продовження роду за допомогою великої кількості потомків. Однак рівновага у таких системах може й порушуватись. Якщо два види почали контактувати лише нещодавно або різко змінилося середовище, то система стає нестійкою, що може призвести до зникнення жертви. Саме це стає наслідком сучасних антропогенних збурень, коли перетворюються нові території та переміщуються рослини і тварини.
Мутуалізм (++) передбачає взаємний позитивний вплив, широко розповсюджений у природі. Це, наприклад, взаємовигідні відносини між квітковими рослинами та птахами і комахами, що їх запилюють; між бобовими рослинами і азотфіксувальними бактеріями, котрі оселяються на коренях рослин; між жуйними тваринами і мікроорганізмами, які населяють їхній рубець і допомагають процесу травлення, тощо.
Різноманітні взаємовідносини забезпечують формування чисельних пристосувань організмів до "сумісного" існування, котрі об'єднуються у три групи: топічні (від лат. topos - місце) - пристосування, пов'язані зі спільним мешканням; трофічні - пов'язані зі спільним живленням; генеративні - пристосування, пов'язані з процесом розмноження і відтворенням.
Багато відносин, які були розглянуті вище, у тій чи іншій формі проявляються в людському суспільстві, але мають інші назви. Ніяких інших, "суто людських", типів відносин просто не існує. Щодо природи людина діє як типовий експлуататор; коло її безпосередніх жертв набагато більше, ніж у будь-якого хижака. А руйнуючи та забруднюючи навколишнє середовище, вона перетворює решту видів на аменсалів.
Це означає, що принцип лімітуючих факторів, який діє у природних екосистемах, так само діє і в людському суспільстві, що яскраво виявляється у складних стосунках людини і природи. Головна відмінність полягає у тому, що здатність людини мислити та виготовляти знаряддя праці дозволила їй подолати дію звичайних лімітуючих факторів, таких, як їжа, вода, хижаки та паразити, конкуренція тощо. Це подолання відбувається завдяки тому, що люди давно навчилися самі виготовляти собі продукти харчування, створювати водосховища та підводити воду у населені пункти і на поля, боротися з хижаками і хвороботворними організмами, будувати житло та обігрівати чи охолоджувати його за власним бажанням, а також вигравати у конкурентній боротьбі з іншими видами.
Отже, різноманітність дії біотичних факторів величезна, причому у більшості випадків ці фактори викликають в організмів, що взаємодіють, специфічні риси пристосованості у вигляді морфологічних, фізіологічних, поведінкових та інших особливостей. Усі ці риси виникли історично, у процесі еволюції шляхом сумісного співіснування організмів. Біотичні фактори, впливаючи прямо чи опосередковано, позитивно чи негативно, на внутрішньовидовому чи міжвидовому рівнях, так чи інакше обумовлюють спільне існування величезної кількості видів на відносно невеликих територіях. Саме у цьому полягає дуже важлива роль біотичних факторів у природі.
Антропогенні фактори
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи екології» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Біотичні екологічні фактори“ на сторінці 2. Приємного читання.
