Основна модель вітрової ерозії розроблялась для степової зони України на основі відомої залежності еродованості Грунту від грудкуватості поверхні грунту та ступеня вкритості рослинними залишками, опрацьованої Є.І. Шиятим з застосуванням польової аеродинамічної установки ПАУ-2. На установці такого типу (ПАУ-3) в ННЦ "ІГА ім. О.Н. Соколовського" були піддані дії вітру основні грунти степової зони, для яких отримано показники, що залежать від типу грунтоутворення, питомої ваги грунту, наявності елювіально- ілювіального процесу та його інтенсивності. Такі ж параметри для грунтів Полісся і Лісостепу були розраховані на підставі їх властивостей.
Для розрахунків інтенсивності вітрової ерозії, крім грунтових показників, також необхідні кліматичні показники, такі, як середня максимальна швидкість вітру певної забезпеченості під час пилових бур та тривалість вітроерозійних процесів. Останні встановлювались за багаторічними даними метеорологічних станцій. Визначались дні з пиловими бурями і кількість годин прояву. Для Полісся таких даних немає. Тому визначали величини, за яких можливо проявлення вітрової ерозії. За період з березня до кінця вересня це кількість днів з відносною вологістю повітря менше 39 % і щомісяця кількість годин у день, коли вірогідні ерозійні процеси. Слід зауважити, що вітрова ерозія на Поліссі, як правило, виникає на полях з сухою поверхнею грунту і за відсутності рослинності.
Середні максимальні швидкості вітру визначені за той же період (березень – вересень), однак для Полісся обрані дні, коли вологість повітря була нижчою за вказану величину – 39 %, а для лісостепової і степових зон лише дні, коли відмічені пилові бурі. Здобуті матеріали оброблялись методом квантільного аналізу для одержання 20%-вої забезпеченості швидкості вітру. Таким чином, за допомогою перелічених параметрів проведено районування України за інтенсивністю вітрової ерозії для основних фунтів на основі моделі вітрової ерозії, яка має такий вигляд:
де:
Ер – потенційно можливі втрати ґрунту, т/га за рік; а, b – коефіцієнти, які залежать від генезису, гранулометричного складу, фізичних і фізико-хімічних властивостей грунту;
k – грудкуватість поверхневого шару грунту, %;
– коефіцієнт руйнування агрегатів;
t – кількість годин з проявленням вітрової ерозії за рік;
– середня максимальна швидкість вітру конкретного району, м/с;
– базова швидкість вітрового потоку в аеродинамічній трубі, м/с;
0,1 – перерахування з г/м2 за хвилину на т/га в рік.
Прогноз розрахований на максимальні швидкості вітру під час пилових бур 20%-ої забезпеченості.
На підставі вище означеного до критеріїв оцінки вітрової ерозії віднесено:
• 1) Середньорічна тривалість пилових бур.
• 2) Середні максимальні швидкості вітру 20%-вої забезпеченості під час пилових бур.
• 3) Інтенсивність вітрової ерозії на рівнинній території України на основі карти фунтів України М 1:750 000.
• 4) Нормування інтенсивності вітрової ерозії для основних фунтів рівнинної території України.
• 5) Інтенсивність посух і їх розповсюдження на території України при 25%-вій забезпеченості для вегетаційного періоду в цілому, весняного, літнього та осіннього періодів.
• 6) Періодичність процесів вітрової ерозії і визначення багаторічної норми ерозії з урахуванням періодичності.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Оцінка і прогноз якості земель» автора Барвінський А.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вітрова ерозія“ на сторінці 3. Приємного читання.
