— Звісно, ні. Він француз, і наші повноваження…
— Покажіть мені літак.
Увійшовши до ангара, Фаш майже одразу почув незвичний запах крові на бетонній підлозі поблизу того місця, де стояв лімузин. Фаш підійшов до літака і голосно постукав по корпусу.
— Капітан французької судової поліції! Відчиніть двері!
Переляканий до смерті пілот відчинив двері і спустив трап.
Фаш піднявся й зайшов усередину. За якісь три хвилини за допомогою зброї він домігся повного зізнання, зокрема й опису зв’язаного монаха-альбіноса. Крім того, він дізнався, що Ленґдон і Софі залишили щось у сейфі на борту літака — якусь дерев’яну скриньку. Пілот сказав, що не знає, що в цій скриньці, однак зауважив, що протягом усього польоту до Лондона Ленґдон із нею не розлучався.
— Відімкніть сейф, — наказав Фаш.
Пілот запанікував:
— Я не знаю коду!
— Кепсько. А я збирався натомість не позбавляти вас ліцензії…
Пілот у відчаї заламав руки.
— Я знаю тут декого з технічних працівників. Може, вони зможуть його просвердлити?
— Даю вам півгодини.
Пілот схопив телефон.
Фаш пройшов у хвіст літака і налив собі випити. Був ранок, але він відучора іще не лягав, тож навряд чи можна було вважати це випиванням до полудня. Він упав на розкішне м’яке сидіння, заплющив очі і спробував проаналізувати становище. «Промах кентської поліції може дорого мені обійтися». Тепер усі кинулися на пошуки чорного лімузина марки «ягуар».
У Фаша задзвонив телефон. «Ні хвилини спокою», — подумав він.
— Алло!
— Я лечу до Лондона. — Це був єпископ Арінґароса. — Буду за годину.
Фаш різко випрямився.
— Я думав, ви летите до Парижа.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Код да Вінчі» автора Ден Браун на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 84“ на сторінці 3. Приємного читання.