Розділ 59

Черговий у штаб-квартирі «Опус Деї» на Лексінґтон-авеню в Нью-Йорку здивувався, почувши у слухавці голос єпископа Арінґароси.

— Добривечір, ваша святосте.

— Мені ніхто не залишав повідомлення? — єпископ говорив якось схвильовано.

— Так, ваша святосте. Добре, що ви зателефонували. Сам я не міг до вас додзвонитися. З півгодини тому вам прийшло термінове повідомлення.

— Справді? — у голосі чулося полегшення. — А той, хто телефонував, назвався?

— Ні, ваша святосте. Він тільки залишив номер. — І черговий продиктував номер телефону.

— Код тридцять три? Це, якщо я не помиляюся, Франція?

— Так, ваша святосте. Париж. Той чоловік просив, щоб ви терміново з ним зв’язалися.

— Дякую. Я чекав цього дзвінка. — Арінґароса швидко відімкнувся.

Поклавши слухавку, черговий подумав: дивно, чому Арінґаросу було так погано чути і до того ж у слухавці весь час щось тріщало? Згідно з розкладом, цього вікенду єпископ мав бути в Нью-Йорку, однак здавалося, що він говорить з іншого кінця світу. Але черговий не довго переймався. Зрештою, останні кілька місяців єпископ Арінґароса взагалі поводився дуже дивно.

«Мій мобільний телефон, очевидно, був поза зоною досяжності», — думав Арінґароса, коли «фіат» під’їжджав до римського аеропорту Чампіно, звідки літали чартерні рейси. Учитель намагався мені додзвонитися. Хоч Арінґароса і стурбувався через те, що пропустив дзвінок, його підбадьорило, що Учитель почувався достатньо впевнено, аби зателефонувати безпосередньо до штаб-квартири «Опус Деї».

Мабуть, у Парижі все пройшло добре.

Набираючи номер, Арінґароса з приємністю думав, що скоро й він сам буде в Парижі. «Я приземлюся ще до світанку». В аеропорту на Арінґаросу чекав турбогвинтовий літак, що мав швидко доправити його до Франції. До послуг комерційних авіаліній о цій порі краще було не вдаватися, особливо з огляду на вміст його дипломата.

У слухавці почулися гудки.

— Direction Centrale Police Judiciaire[27], — відповів жіночий голос.

Арінґароса завагався. Цього він не очікував.

— Е-е… добривечір. Мене попросили подзвонити за цим номером.

— Qui êtes-vous?[28] — запитала жінка. — Як ваше ім’я?

Арінґароса не знав, чи варто називатися. «Французька судова поліція?»