Розділ 27

Лейтенант Колле сидів за столом Соньєра і здивовано слухав, що казав йому по телефону Фаш. «Чи добре я все почув?»

— Брусок мила? Але як Ленґдон дізнався про маячок?

— Софі Неве, — відповів Фаш. — Це вона йому сказала.

— Як? Навіщо?

— Гарненьке запитання, але я щойно прослухав запис, який підтверджує, що вона його попередила.

Колле онімів: «Що Неве собі думає? Фаш має докази, що Софі зірвала операцію із затримання злочинця? Софі Неве не лише звільнять з роботи, вона може опинитися за ґратами».

— Але, капітане… то де ж Ленґдон зараз?

— Ще десь спрацювала пожежна сигналізація?

— Ні, капітане.

— І ніхто не пролазив попід ґратами на вході до Великої галереї?

— Ні. Там весь час чергував один працівник служби безпеки Лувру. Як ви й просили.

— Добре. Очевидно, Ленґдон досі у Великій галереї.

— В галереї? Що він там робить?

— Охоронець зі служби безпеки Лувру озброєний?

— Так, капітане. Це начальник охорони.

— Скажіть йому, хай зайде досередини, — наказав Фаш. — Доки мої люди знову займуть пости по периметру музею, мине кілька хвилин, а я не хочу, щоб Ленґдон тим часом вислизнув. — Фаш на хвильку замовк. — І ще скажіть цьому охоронцеві, що агент Неве, мабуть, теж там із ним.

— А я думав, агент Неве пішла.

— Ви особисто бачили, як вона виходила?

— Ні, капітане, але…