Розділ 49

З пістолетом у руці Андре Берне мав доволі недоладний вигляд, але в очах у нього світилась рішучість, і Ленґдон відчув, що краще не випробовувати його терпіння.

— Пробачте, але я наполягаю, — сказав Берне, націливши зброю на них обох. — Поставте скриньку.

Софі притиснула скриньку до грудей.

— Ви ж сказали, що дідусь був вашим другом.

— Мій обов’язок — охороняти майно вашого діда, — відказав Берне. — Саме це я й роблю. А тепер поставте скриньку на підлогу.

— Дідусь залишив її мені! — заявила Софі.

— На підлогу! — наказав Берне і підніс пістолет.

Софі поставила скриньку біля ніг.

Ленґдон побачив, що дуло пістолета тепер повернулось до нього.

— А тепер ви, месьє Ленґдон, — сказав Берне, — принесіть скриньку мені. І майте на увазі, я прошу про це саме вас, тому що у вас я вистрелю, не вагаючись.

Ленґдон здивовано витріщився на банкіра.

— Навіщо ви це робите?

— А ви як думаєте? — роздратовано кинув Берне. Тепер в його голосі сильніше чувся французький акцент. — Я захищаю майно свого клієнта.

— Тепер ми ваші клієнти, — сказала Софі.

Обличчя Берне наче скам’яніло — дивне перетворення.

— Мадемуазель Неве, я не знаю, як саме ви роздобули цей ключ і номер рахунку, але цілком очевидно, що це ви зробили не чесним шляхом. Якби я знав раніше про всі ваші злочини, то нізащо не допоміг би вам вийти з банку.

— Я вже вам сказала, — мовила Софі, — ми не причетні до смерті мого діда!

Берне подивився на Ленґдона.

— А от по радіо сказали, що вас звинувачують у вбивстві не тільки Жака Соньєра, а й трьох інших чоловіків.