Розділ 84

Божим втручанням.

— Я хотів звільнити тебе раніше, — сказав слуга, наче вибачаючись, — але це було неможливо. Спочатку поліція прибула до Шато Віллет, потім до Біггін-хілл… Це перша нагода. Ти ж розумієш, Сайласе?

Сайлас відсахнувся:

— Ти знаєш, як мене звуть?

Слуга всміхнувся.

Сайлас сів, розтираючи затерплі м’язи. Він був спантеличений, вдячний і розгублений одночасно.

— Ти що… Учитель?

Ремі розсміявся і похитав головою.

— Якби ж то я мав стільки влади! Ні, я не Учитель. Я, як і ти, служу йому. Але Учитель тебе хвалить. Мене звати Ремі.

Сайлас іще більше здивувався:

— Не розумію… Якщо ти працюєш на Учителя, чому Ленґдон приніс наріжний камінь до твого будинку?

— Не до мого. До будинку найвідомішого в світі історика і знавця Грааля сера Лі Тібінґа.

— Але й ти там живеш. Дивно…

Ремі усміхнувся, схоже, його мало турбував цей очевидний збіг.

— Це було цілком прогнозовано. Роберт Ленґдон заволодів наріжним каменем, і йому була потрібна допомога. Де йому ще було шукати притулку, як не в будинку Лі Тібінґа? Через те, що й я там живу, Учитель, власне, й звернувся до мене. — Він помовчав. — Звідки, ти думаєш, Учитель стільки знає про Грааль?

Нарешті до Сайласа дійшло, і він занімів. Учитель завербував слугу, який мав доступ до всіх матеріалів сера Лі Тібінґа. Геніально!

— Я маю тобі ще багато чого розповісти, — сказав Ремі і вручив Сайласові заряджений геклер-і-кох. Тоді пройшов уперед і витяг із бардачка маленький, завбільшки з долоню, револьвер. — Але спершу мусимо зробити одну справу.

Капітан Фаш зійшов з трапа транспортного літака в Біггін-хілл і недовірливо слухав розповідь головного інспектора кентської поліції про те, що відбулося в ангарі Тібінґа.

— Я особисто обшукав літак, — твердив інспектор, — там не було нікого. — В його тоні з’явилися сердиті нотки. — І якщо сер Лі Тібінґ висуне проти мене звинувачення, то, мушу сказати, я…

— Ви допитали пілота?