Тібінґ роззявив рот.
— І ви думаєте, це були…
— Сенешалі, — сказав Ленґдон.
— Але як це? Як убивця міг дізнатися імена всіх чотирьох найвищих керівників Пріорату Сіону? Візьміть хоча б мене. Я десятиліттями вивчаю все, що пов’язано з цією організацією, і не можу назвати жодного її члена. Неймовірно, щоб усіх трьох сенешалів і великого магістра викрили й убили в один день.
— Не думаю, що інформацію зібрали за один день, — мовила Софі. — Це схоже на добре сплановану операцію суцільного знищення. Ми вдаємося до цього прийому в боротьбі з організованою злочинністю. Коли управління судової поліції задумує знищити якесь конкретне угруповання, поліцейські місяцями таємно стежать за підозрюваними, прослуховують їхні телефони, доки не визначать усіх головних гравців. А тоді оточують і беруть усіх одночасно. Таке от обезголовлювання. Без керівництва в організації виникає хаос, і її члени виказують іншу важливу інформацію. Можливо, хтось довго й терпляче стежив за Пріоратом, а тоді завдав удару, сподіваючись, що керівники відкриють місце заховання наріжного каменя.
Тібінґа її слова, схоже, не переконали.
— Але побратими нізащо б не заговорили. Вони заприсяглися мовчати. Навіть перед загрозою смерті.
— Саме так, — сказав Ленґдон. — А це означає, що коли вони не виказали таємниці, і їх убили…
У Тібінґа перехопило подих.
— То ніхто вже ніколи не дізнається, де заховано наріжний камінь!
— Так само, — додав Ленґдон, — як і Святий Ґрааль.
Здавалося, Тібінґ захитався під вагою цих слів. Тоді, наче не спроможний більше втриматися на ногах, він безсило упав у крісло й відвернувся до вікна.
Софі підійшла до нього й тихо мовила:
— З огляду на те, в якому скрутному становищі опинився дідусь, цілком можливо, що у відчаї він спробував передати таємницю комусь поза братством. Комусь, кому він довіряв. Комусь із родини.
Тібінґ зблід.
— Але завдати такого удару… стільки дізнатися про братство… — Він замовк, в очах у нього застиг страх. — Це могла бути лише одна сила. На таку спритність і підступність здатний тільки найдавніший ворог Пріорату.
Ленґдон подивився на нього.
— Церква.
— Хто ж іще? Рим шукав Ґрааль багато століть.
Софі не йняла віри.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Код да Вінчі» автора Ден Браун на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 62“ на сторінці 3. Приємного читання.