Розділ 58

Софі придивилась і побачила, що з-поміж апостолів вистромляється чиясь рука.

— Що в цій руці? Кинджал?

— Так. Але от дивина. Якщо порахувати всі руки, то виявиться, що ця рука… зайва. Вона без тіла. Нічия.

У Софі голова пішла обертом.

— Пробачте, але я все одно не розумій, як із цього всього випливає, що Святий Ґрааль — це Марія Магдалина?

— Ага! — знову вигукнув Тібінґ. — Ось ми й підійшли до суті! — Він знову повернувся до столу, витяг з-під паперів якусь велику схему і розгорнув її перед Софі. Це було докладне генеалогічне дерево. — Мало хто знає, що Марія Магдалина була не лише правою рукою Христа, а й знатною жінкою.

Софі прочитала напис над генеалогічним деревом.

— Ось Марія Магдалина, — сказав Тібінґ і тицьнув пальцем близько верхівки дерева.

Софі здивувалась:

— Вона була з дому Веніяміна?

— Авжеж, — підтвердив Тібінґ. — Марія Магдалина мала царське походження.

— А мені здавалося, що вона була бідна.

— Марію зробили повією, щоб нікому й на гадку не спало, що вона походила зі знатної родини.

Софі знову подивилась на Ленґдона, і той знову кивнув. Тоді вона запитала Тібінґа:

— А чому Церкву не влаштовувало, що в жилах Магдалини текла царська кров?

Англієць усміхнувся.

— Дитинко, Церкву не влаштовувала не так царська кров Марії Магдалини, як її зв’язок з Ісусом, який також був царського роду. Як вам відомо, в Євангелії від Матвія сказано, що Ісус походив з дому Давида. Він був нащадком царя Соломона — царя юдеїв. Одружившись із спадкоємицею могутнього дому Веніяміна, Ісус об’єднав два царські роди і створив потужний політичний союз, а згодом міг претендувати на трон і відновити династію царів, як це було за Соломона.

Софі відчула, що Тібінґ нарешті впритул наблизився до суті.

А той тим часом пожвавився.

— Легенда про Святий Ґрааль — це легенда про царську кров. «Чаша з кров’ю Христа», що згадується в ній, це насправді… Марія Магдалина — утроба, що несе царську кров Ісуса.