Софі витягла з кишені ультрафіолетовий ліхтарик. Ленґдон увімкнув його й посвітив на ключ.
Той умить засвітився. Щось на ньому було написано. Поспіхом, але цілком розбірливо.
— Що ж, — усміхнувся Ленґдон, — тепер зрозуміло, звідки взявся запах спирту.
Софі, вражена, дивилася на пурпуровий напис на ключі.
24 Rue НахоАдреса! Дідусь написав адресу!
— Де це? — поцікавився Ленґдон.
Софі не мала ні найменшого уявлення. Вона нахилися вперед і схвильовано запитала шофера:
— Ви знаєте, де вулиця Аксо?
Таксист на мить задумався, а тоді кивнув. Він сказав Софі, що це біля тенісного стадіону на західній околиці Парижа. Вона попросила негайно відвезти їх туди.
— Найкоротший шлях — через Булонський ліс, — сказав таксист французькою. — Їдемо?
Софі наморщила чоло. Можна було б обрати і спокійніший маршрут, але зараз не час перебирати.
— Їдемо! — «Американець напевно вжахнеться».
Софі знову подивилася на ключ і замислилася, що ж там таке може бути на вулиці Аксо, 24: «Церква? Якась штаб-квартира Пріорату?»
На неї знову накотилися спогади про той таємний ритуал, який вона випадково побачила в підземеллі десять років тому, і Софі глибоко зітхнула.
— Роберте, я мушу тобі багато розповісти. — Вона замовкла і подивилася йому в очі. — Але спершу хочу, щоб ти розповів мені все, що знаєш, про Пріорат Сіону.
Розділ 36
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Код да Вінчі» автора Ден Браун на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 35“ на сторінці 3. Приємного читання.