Розділ «Відьма й кіт-перевертень»

— Хіба я схожий на кота? — прогарчала тварина зовсім не по-котячому.

— Ні… — хотів був звестися Ерагон.

— То чому ж ти так мене називаєш? — кіт уп'явся юнакові в груди кіптями, не даючи йому встати. — Очевидячки, ти не дуже освічений хлопець. Тож виправляючи твою помилку, скажу, що я — кіт-перевертень. Нас лишилося зовсім небагато, але навіть такий селюк, як ти, мав би про нас щось чути.

— Але я не думав, що ви існуєте насправді! — захоплено вигукнув Ерагон. Кіт-перевертень! Оце так пощастило. Навіть у давніх переказах вони зустрічаються нечасто, гуляючи самі по собі й лише іноді даючи героям розсудливі поради. Якщо вірити легендам, то коти-перевертні володіють магією, живуть довше за людей і зазвичай знають більше, ніж кажуть.

— Буття не залежить від знання, — примружився кіт-перевертень. — Я теж не знав про твоє існування, аж доки ти не вдерся сюди й не розбудив мене. Але ж це зовсім не означає, що до тієї миті тебе не існувало.

— Вибач, що потурбував тебе, — озвався юнак, не зовсім розуміючи, про що це кіт говорить.

— Та нічого, я все одно вже збирався прокидатись, — змилостивився кіт, стрибнувши на прилавок. — І викинь нарешті ту палицю, бо знову вдарить!

— А що це таке? — спитав Ерагон, миттю поклавши небезпечний предмет на місце.

— На відміну від мене, це зовсім нецікава річ.

— А навіщо ж вона потрібна? — наполягав юнак.

— Хіба ти й досі цього не зрозумів? — знову потягнувся кіт, збираючись іще трохи подрімати.

— Стривай, — гукнув Ерагон, — а як тебе звати?

— У мене багато імен, — кіт-перевертень розплющив одне око. — Якщо тобі потрібне справжнє, то пошукай деінде.

Котяче око заплющилось, і Ерагон, зітхнувши, попрямував до виходу.

— Утім, ти можеш називати мене Солембум, — пролунало йому вслід.

— Дякую тобі, — чемно відгукнувся Ерагон, ховаючи посмішку. Солембум задоволено муркнув.

Аж тут вхідні двері прочинилися, й усередину ввірвалися сонячні промені. До крамниці увійшла Анжела з повнісінькою торбою якихось рослин. Вона кинула блискавичний погляд на Солембума.

— Він каже, що ти з ним говорив! — вражено вигукнула вона.

— А ви теж це вмієте? — спитав Ерагон.

— Звісно, — задерла голову знахарка. — Але це не означає, що він відповість.