— На якій стіні?
— Старий Завіт, бовдуре! Бенкет Валтасара.
— А-а, точно. Я часто думав про те, як це було зроблено. Дзеркалами, напевно.
— Шкода, що мені ніякі дзеркала не допоможуть розповісти Томові про бакара.
Тут я мав чим її втішити. З нашої останньої зустрічі я міркував над цією проблемою і мені здавалося, що я зрозумів, де саме тітка заплуталася. На мою думку, вона помилялася в тому, що хотіла розповісти про це дядькові Тому. А як на мене, в цій справі було б краще продовжувати поводитися стримано.
— Я не розумію, навіщо тобі згадувати про те, що ти програла ті гроші в бакара?
— А що ти пропонуєш натомість? Дозволити «Будуару Міледі» загинути? Бо саме це, зрештою, трапиться, якщо я не отримаю цього тижня чек. Друкарі вже кілька місяців виявляють незадоволення.
— Ти не зрозуміла. Послухай. Наскільки я знаю, те, що дядько Том фінансує «Будуар», вже давно стало звичною річчю. Якщо цей бісів часопис не долає кризу вже два роки, дядько мав уже звикнути платити. То просто попроси в нього гроші, щоб заплатити друкарям.
— Я попросила. Перед тим, як у Канни поїхати.
— І він тобі не дав?
— Авжеж, дав. Заплатив, як офіцер і джентльмен. Саме ці гроші я й програла в бакара.
— О? Цього я не знав.
— Ти взагалі не так вже й багато знаєш.
Племінницька любов змусила мене проігнорувати цей наклеп.
— Тьху! — сказав я.
— Що ти сказав?
— Я сказав «Тьху!»
— Ще раз таке скажеш — по морді дам. Досить мені страждань і без твоїх «тьху».
— Гаразд.
— Якщо буде потреба в «тьху», я саме це зроблю. І цокання язиком це теж стосується, якщо ти думав це зробити.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Маєток Брінклі» автора Пелем Ґренвіл Вудгаус на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „- 9 -“ на сторінці 6. Приємного читання.