Я сів.
— Мій чай, Дживсе?
— Ні, сер. Незабаром уже вечеря.
Туман одразу розвіяло.
— Я, напевно, заснув.
— Так, сер.
— Природа бере своє у втомленого тіла.
— Так, сер.
— І бере стільки, скільки їй потрібно.
— Так, сер.
— То, кажеш, уже скоро час вечеряти? Добре. Я не маю настрою вечеряти, але ти все ж таки приготуй мій одяг.
— Він вам не знадобиться, сер. Сьогодні вечеря не буде парадною. В їдальні накрито стіл-фуршет з холодними закусками.
— Чому?
— Це було зроблено за бажанням місіс Треверс, щоб мінімізувати роботу слугам, які підуть на всю ніч на танці до будинку сера Персіваля Стречлі-Бадда.
— Так, авжеж. Я згадав. Кузина Анджела казала мені. То сьогодні бал? Ти йдеш, Дживсе?
— Ні, сер. Мені не дуже до вподоби такі способи розваги в сільській місцевості, сер.
— Я тебе розумію. Ці сільські заходи всі однакові. Фортепіано, скрипка та підлога як наждак. А Анатоль іде? Анджела казала, що ні.
— Міс Анджела мала рацію, сер. Мосьє Анатоль в ліжку.
— Які ж вони темпераментні, ці французи!
— Так, сер.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Маєток Брінклі» автора Пелем Ґренвіл Вудгаус на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „- 17 -“ на сторінці 8. Приємного читання.