Розділ другий «Ніхто там не помер й ніхто не народився»

— Дам, — Алекс встав, підійшов до неї, взяв на руки, як велику легку ляльку і, делікатно погойдуючи нею в повітрі, поцілував її і обережно поклав на підлогу. — Здається, що то справді щось дуже цікаве. Я ніколи ще не бачив тебе в такому настрої.

— Бо ніколи ще… Але зачекай. Спочатку сніданок. Моя мама завжди каже, що голодний мужчина — то звір, якого може приручити лиш повна тарілка.

— Передай від мене своїй мамі слова найглибшої поваги.

А коли після сніданку обоє розмістилися в невеликому світлому салоні, що був одночасно спальнею Кароліни, а також її домашнім кабінетом, дівчина зняла шматок білої тканини, який закривав предмет, що лежав на маленькому столику. Спочатку Алекс подумав, що то продовгувата, невеликого формату картина, але коли Кароліна нахилилася і присунула предмет ближче, побачив, що то бурий, місцями почорнілий лист, оправлений з двох сторін в скло, з’єднане як рамкою покритою лаком клейкою стрічкою.

— Придивися до нього ретельно, Джо. Але благаю, будь обережним!

Алекс мовчки оглянув лист. Він був покритий рівним і красивим вигорілим грецьким текстом. В окремих місцях текст був абсолютно невиразним. Внизу розміщувався рисунок. На ньому була зображена жінка в повний ріст, одіта в довгий одяг, що закривав стопи. В піднятих в різні сторони руках вона тримала щось, що нагадувало вужів. На голові жінки була потрійна, виразно намальована тіара, на якій сидів птах зі складеними крилами.

Рисунок зберігся набагато краще від тексту, найімовірніше тому, що всі ті тисячоліття, які він пролежав у землі, він знаходився всередині сувою, далеко від його поверхні.

Джо нахилився ближче і прочитав підпис біля ніг жінки: АТАНА ПОТНІЯ ВІТРИ ГОЛУБИ ЛАБІРИНТ.

Підняв голову.

— Не скажу, щоби я добре знав грецьку, але мені здається, що це не є класична грецька мова?

Кароліна подивилася на нього широко відкритими від подиву очима.

— Джо, ради Бога, звідки ти можеш про це знати?

— Не знаю. Догадуюся лише, що АТАНА — то більш рання форма імені АФІНА. Помилкою це бути не може. Людина з таким красивим рівним почерком не могла не знати, як пишеться таке популярне ім’я.

— Так. Прекрасно. Які ще висновки?

— Не вимагай від скромного автора популярних романів надто багато. Слово ПОТНІЯ, як мені здається, вживав Гомер, коли говорив про богинь. Тому його можна перекласти як богиня, правда? — Знов придивився до папірусу. — В такому разі підпис під рисунком звучить так: Атана, богиня Вітрів, Голубів і Лабіринту.

Джо глянув на Кароліну. На його лиці появилася широка посмішка.

— То ти для цього стільки часу просиділа над цим папірусом?.. — сказав він з відчутним задоволенням. — Це ж очевидно! Богиня Лабіринту, головне божество крітян!

Кароліна взяла з його рук папірус, Деякий час дивилося на Алекса, нічим не відкриваючи своїх почуттів, а потім раптом засміялася.

— Чому ти ніколи мені про це не говорив?

— Про що?