TextBook Вона сховала лезо й мовила:
— Застібни сукню, Мейпс.
Мейпс затремтіла та підкорилася. Очі без білків витріщалися на Джессіку.
— Ви наша, — бурмотіла вона. — Ви і є Та.
Чергову порцію речей із гуркотом вивантажили в передпокій. Мейпс хутко схопила ніж у піхвах і сховала Джессіці в корсаж.
— Хто побачить ножа, має очиститися або загинути, — мугикнула вона. — Ви знаєте це, міледі!
«Тепер знаю», — подумала Джессіка.
Вантажники пішли геть, не зазирнувши до Великої зали.
Мейпс опанувала себе та мовила:
— Неочищений, який побачить крис-ніж, не повинен залишити Арракіс живим. Ніколи не забувайте про це, міледі. Вам довірено крис-ніж, — служниця глибоко вдихнула. — А тепер усе має йти своїм плином. Не можна прискорити час. — Вона кинула погляд на купи коробок і всілякого добра біля них. — І доки ми тут, у нас чималенько роботи.
Джессіка завагалася. «Усе має йти своїм плином» — одне з низки заклинань Міссіонарії Протектіви про прихід Превелебної Матері, яка звільнить їх.
«Але я не Превелебна Матір, — подумала Джессіка. І ще: — Велика Матір! Як же міцно вкоренилися ті постулати! Певно, це справді огидне місце!»
Мейпс буденним тоном поцікавилася:
— Міледі, якими будуть ваші перші розпорядження щодо мене?
Інстинкти підказали Джессіці, щоб вона підтримала цей тон. Жінка відповіла:
— Ось там — портрет старого Герцога. Він має висіти з одного боку обідньої зали. А голова бугая нехай опиниться на протилежній від картини стіні.
Мейпс підійшла до голови бика.
— Якою ж велетенською має бути тварина з такою головою, — мовила вона, нахилившись. — Мені ж спершу треба буде її помити, так, міледі?
— Ні.
— Але на рогах запікся бруд.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Дюна» автора Френк Герберт на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „7“ на сторінці 8. Приємного читання.