Розділ «4 Ви кидаєте виклик»

Він сміється. Сміх не такий, як він сміється зазвичай, зараз він потворний і сердитий. Потім він відновлює свою колишню позу, дивлячись на далеку стіну геода. І краще контролює себе зараз; м'яз на його щелепі не дуже стрибає.

— Доведіть, що вам шкода.

Ви трясете головою, сконфужені, але не відмовляєтесь.

— Як?

— Вашими знаннями. Пара найбільших слухів у коммі з'явилися, коли Юкка познайомилася з вами. Очевидно, ви підтвердили те, про що багато рогга шепотілися між собою. — Ви майже здригаєтеся від його використання "рогга". Він був таким ввічливим хлопчиком. — Наверху ви сказали, що цей сезон не закінчиться тисячі років. Це було перебільшення, чи це правда?

Ви зітхаєте та проводите рукою по волоссю. Заплутаний безлад аж до коренів. Потрібно перекрутити його, але ви не маєте необхідного приладдя, і у вас не було часу, і ще тому, що ви відчуваєте, що у цьому немає сенсу.

— Сезони завжди закінчуються, — кажете ви. — Батько Землі відновлює рівновагу. Питання лише в тому, скільки часу це займе.

— Як довго? — Це навряд чи питання. Його тон рівний, він уже заспокоївся. І підозрює відповідь. Він заслуговує вашого чесного ставлення, і найкраще дати йому приблизну картину.

— Десять тисяч років? Можливо цього вистачить для Юменес-розлому, щоб зупинилося виверження і очистилося небо. Зовсім недовго за звичайною шкалою тектоніки, але реальна небезпека полягає в тому, що попіл може рознести. Достатня кількість попелу накриє теплу поверхню моря, і почне рости лід на полюсах. Це означає солоніші моря. Сухіший клімат. Вічну мерзлоту. Поширення льодовиків. І коли це станеться з найбільш заселеними широтами, екватор, як і раніше, буде гарячим та токсичним.

Це зима, яка дійсно вбиває, і триває протягом всього сезону. Голод. Екстремальні умови. Навіть після того, як небо очиститься, Розлом може створити зиму, яка триватиме мільйони років. Це вже не матиме значення, тому що людство давно вимерло. Настане світ, де над рівнинами нескінченного білого кольору плаватимуть обеліски, і ніхто не буде дивуватися з цього чи ігнорувати їх.

Його повіки здригаються.

— Хмм… — На ваш подив він обернувся до вас. Ще більш дивно, що його гнів, здається, зник, його замінив похмурий вираз, добре вам знайомий. Його питання, однак, несподіване:

— Що ви плануєте зробити з цим?

Ваш рот фактично розкривається. Через деякий час ви намагаєтеся відповісти,

— Я не думаю, що можу щось з цим зробити. — Так само, як ви не думали, що було щось, що ви могли зробити з жуками. Алебастр — геній. Ви — виконавець.

— Що ви і Алебастр робите з обелісками?

— Що робить Алебастр, — ви поправляєте його. — Він просто попросив мене викликати одного з них. Напевно тому, що… — вам це боляче сказати. — Він більше не може робити такого роду орогенію.

— Це Алебастр здійснив розлом, чи не так?

Ви закриваєте рота досить швидко, і ваші зуби стукають. Ви тільки що сказали, що Алебастр більше не може робити орогенію. Багато кастрімців чують, що вони живуть в підземному геоді з його ласки, і вони знайдуть спосіб вбити його, камінням чи якось інакше.

Лерн криво посміхається.