– прибутку;
– ризиків.
• 6. Формування туристичного продукту в остаточному вигляді. Туристичний оператор повинен визначитись із конкретними готелями, в яких будуть поселятись туристи, транспортними організаціями, закладами харчування та об'єктами на маршруті, конкретними термінами та укласти відповідні угоди з партнерами.
• 7. Випробовування туристичного продукту в ринкових умовах, тобто пробна реалізація на ринку нового туристичного продукту, яка дає змогу визначити ставлення до нього покупців, виявити та усунути можливі його недоліки. Часу, протягом якого проводиться пробна реалізація, має бути достатньо для того, щоб визначити коефіцієнт повторних купівель і відповідно спрогнозувати обсяг продажу.
• 8. Комерціалізація туристичного продукту, яка полягає в організації його масового продажу.
У туризмі, як і у сфері обслуговування загалом, формування і використання туристичного продукту розмежовані. Турист, купуючи тур, оплачує турфірмі тільки право на його одержання вже під час подорожі. Отже, для того щоб покупець мав достатньо чітке уявлення про те, який продукт він купує, використовуються визначені категорії, зокрема маршрут, програма, вид туризму, клас обслуговування, набір послуг.
Маршрут подорожі є важливою складовою привабливості туру необхідної, задоволення індивідуальних бажань і потреб туристів. Вибір маршруту тісно пов'язаний з цілями туристичної подорожі. Так, для ексурсійно-пізнавальних турів вибираються міста з багатою культурно-історичною спадщиною. При організації відпочинкових турів у маршрут включаються популярні морські, гірські, сільські райони і центри, які володіють відповідними природно-кліматичними ресурсами.
Привабливість маршруту визначається також наявністю в містах, охоплених маршрутом, розвиненої туристичної індустрії (готелів, підприємств харчування, транспорту та ін.). Тому, складаючи маршрут, варто з'ясувати, які визначні пам'ятки і підприємства туристичної індустрії є в країні подорожі туристів.
Окрім зазначених обставинам на привабливість туру впливає характер перевезення туристів між містами. Зокрема, рекомендується уникати повторного транзитного відвідування туристами міст, у яких вони вже були, шукати варіанти транспортних перевезень, які забезпечать одноразове відвідування туристами міст, включених у маршрут. Варто також надавати перевагу тим видам транспорту, які можуть забезпечити швидке і комфортабельне переміщення туристів. При плануванні перевезень бажано залишати якнайбільше світлового часу доби для організації екскурсій чи вільного часу туристів і з цією метою використовувати, наприклад, нічні перевезення потягом чи ранкові (вечірні) перевезення літаком або автобусом.
На привабливість турів суттєво впливає їх тривалість. Попитом користуються короткострокові тури (одноденні поїздки, тури вихідного дня чи на вікенд), масові тури тривалістю 7-10 днів. Поїздки на відпочинок чи лікування можуть тривати до 14-21 дня. Тривалість подорожі часто є визначальним чинником при виборі туристом конкретного туру.
Турфірми завжди зацікавлені в продажу маршрутів на триваліший термін, адже при цьому вони одержують можливість реалізувати більшу кількість туристичних послуг і, відповідно, збільшити свої доходи. Водночас ринковий попит дедалі виразніше схиляється в бік скорочення тривалості подорожей. Потенційні туристи надають перевагу короткотерміновим, проте частішим подорожам. Тому при проектуванні туристичного продукту важливо "вгадати" найкращу для туристів тривалість подорожей.
Структура послуг. Під впливом попиту, який змінюється, і ринкової конкуренції еволюціонують пекідж- й інклюзив-тури у напрямі зменшення кількості послуг. До такого скорочення туристичні фірми штовхає конкурентна боротьба і прагнення вийти на ринок з пропозицією нижчих ніж у конкурентів цін. За рахунок виключення з пакета деяких послуг турфірми намагаються створити у туристів ілюзію дешевизни поїздок. Наприклад, у турпакеті залишаються тільки послуги розміщення в готелі і трансфери. Інші послуги туристи можуть придбати самостійно за додаткову плату під час подорожі. Крім того, турфірми змушені враховувати психологію туристів, які завжди домагаються максимуму свободи при виборі послуг. Вилучення багатьох послуг з обов'язкового пакета розширює можливості для вільного вибору і тим самим сприяє збільшенню попиту на турподорожі.
При формуванні пакета турпослуг звичайно використовується такий набір послуг:
• повний пансіон, включає розміщення і триразове харчування щодня (сніданок, обід, вечеря);
• напівпансіон, включає розміщення і дворазове харчування (сніданок і обід (чи вечеря));
• ночівля плюс сніданок;
• тільки ночівля.
Цей набір може доповнюватися такими послугами, як зустрічі і проводжання, трансфер (перевезення на автотранспорті від аеропорту, вокзалу до готелю і назад), різні екскурсійні і культурно-розважальні заходи.
Важливою складовою конкурентоспроможності туристичного продукту є його якість. Якість продукту - це сукупність властивостей і характеристик товару чи послуги, які дають можливість задовольняти певну потребу. До показників, що характеризують якість туристичного продукту, належать:
• функціональні характеристики, які визначають функції та сферу використання продукту (наскільки туристичний продукт відповідає очікуваним вигодам і характеристикам, задовольняє потребу у відпочинку тощо);
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка туризму» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 4. Маркетингова діяльність туристичних підприємств“ на сторінці 3. Приємного читання.
